85.3 — Сліди крему і перші підозрювані

Сонце сповзало за обрій, наче втомлений жовток, розмазаний по небу. Повітря було густе, гаряче, ніби хтось забув вимкнути духовку на максимум. Десь у саду дзижчав джміль, ліниво, як поліцейський на зміні після обіду.

На столі — безневинно порожня тарілка. Точніше, місце злочину. І на підлозі — білий блискучий слід. Вирій, який раптом виглядав як суміш Шерлока Холмса й кухаря “МастерШефу”, тримав лупу й придивлявся до плям із такою серйозністю, ніби від них залежала доля людства (або принаймні десерту).

— Це крем. Свіжий, — урочисто оголосив він. — І веде… прямо до Альфи.

Погляди зібралися, мов прожектори, на нещасного пса. Альфа, король місцевих прогулянок і чемпіон із сплячки в будь-яких умовах, лежав під бузковим кущем. Його морда 

була біла, глянцева — наче він тільки що переміг у битві з тортом і вирішив не приховувати трофеїв.

— Альфо… — Тесса нахилилася до нього, її голос звучав м’яко, але небезпечно. — Що це в тебе на носі?

Альфа примружив очі, повільно лизнув повітря (вочевидь, сподіваючись, що видимі докази розчиняться), потім зробив вигляд, що заснув. З храпом. Гучним. Театральним.

— Класика, — зітхнув Вирій, не відводячи лупи. — Типова поведінка винного. Повна відсутність каяття.

— А може, він просто насолоджується післяобідньою медитацією, — запропонував Ерік, ховаючи посмішку. — У деяких культурах це форма спокути.

— Та він просто добрий пес! — вигукнула Кая, обіймаючи Альфу за шию. — І пахне він не тортом, а вершками!

— Саме вершками й пахне! — підтвердив Ерік, нахиляючись і роблячи вигляд, що бере зразок запаху як справжній детектив. — Можливо, він просто вирішив зробити собі маску для шерсті. Гляньте, яка блискуча морда! Це ж салон краси під відкритим небом.

Тесса торкнулася його морди пальцем, уважно понюхала. 
биті вершки, — сказала вона. — З холодильника. І з ароматом ванілі.

— О, Боже, — простогнала Векс. — То він зламав холодильник? — “Позичив”. Ми ж демократична родина, — поправив Вирій. 

— Просто без дозволу.

Альфа відвернувся, зробивши глибокий, ображений вид. Його погляд казав: “Мої гріхи — лише кулінарні. І я ними пишаюся.”

Тим часом Лум і Кая повзали біля столу. Вони виглядали, як два детективи-початківці з мультсеріалу “Солодкі справи”. Лум тримав ложку, як меч, а Кая — магніт, який, мабуть, мав притягувати істину.

— Ми чули шурхіт, — оголосив Лум, не підводячись. 
— У торті, — додала Кая. 
— Що?! — хором вигукнули дорослі.

— Шурхіт, — наполягав Лум. — Як коли щось живе, але не впевнене у своїй формі. 

 — Шшшлурп, — уточнила Кая. — Такий звук, ніби крем ковтає сам себе.

Тесса розсміялася. 
— Це, мабуть, звук, коли бісквіт осмислює сенс життя. 

— А потім тиша, — продовжила Кая. — А потім торта не стало.

Всі перезирнулися. Навіть Альфа відкрив одне око.

— Ви натякаєте, що торт… живий? — обережно спитала Векс, хоча всередині її наукова душа вже била фанфари. 

— Може, він просто вирішив змінити місце проживання, — припустив Ерік. — Хто я такий, щоб засуджувати тісто за бажання свободи?

Вирій задумливо почухав підборіддя. 
— Є лише одне логічне пояснення.

— Що ми перегрілися на сонці? — кинула Тесса.

— Ні. Це… лабораторія Тео.

Тео підняв голову, як людина, у якої щойно звинуватили холодильник у шпигунстві. — Що — знову?!

— У тебе ж були ті досліди з дріжджами, — не здавався Вирій. — А раптом одна партія втекла? 

— Та перестань, — обурилася Векс. — Він навіть міксеру тепер каже “будь ласка”.

— Я тільки раз випадково оживив круасан! — гаряче вигукнув Тео. — І то не зла воля, а наукова цікавість!

— І як він поводився? — спитала Лея, котра спостерігала з диваном, підклавши подушку під живіт.

— Танцював. Три хвилини. Потім здувся, — з сумом зізнався Тео.

— Драматична смерть, — прошепотіла Кая. — Він помер красиво.

— І, мабуть, залишив кулінарного спадкоємця, — додав Ерік. — Мутант-торт.
Лея зітхнула: 
— Якщо цей мутант ще й шоколадний, я готова укласти з ним союз.

— Заспокоймося, — підсумував Вирій. — Ми маємо зниклий торт, збиті вершки, дивний звук і вагітну жінку, готову з’їсти підозрюваного. Це вже повноцінна справа.

Тесса підперла щоку. 
— Ідеальний початок для нового сезону “Кондитерських катастроф”. — і згодом добавила — План такий, — продовжила вона. — Вирій і Ерік досліджують місце злочину. Я перевірю кухню на наявність… скажімо так, солодких решток. Векс і Тео — за наукову частину.

— Я візьму проби крему, — кивнула Векс, вже витягуючи пробірки. — І зроблю тест на рівень чарівності.

— Якщо крем почне співати, біжи, — серйозно мовив Тео. — Це небезпечно.

— Це вже було з круасаном? — уточнила Тесса.

— Так, і він співав арію з “Кармен”.