76.12 — Вершкова війна: епічний штурм баночок

Обідня барвиста битва завершилася, а сміх ще лунав у кожному кутку будинку. Але це був лише вступ до нового епічного поєдинку — тепер на арені з’явилися вершки з баночок, і правила були прості: хто останній залишиться сухим (ну, майже сухим), той і переможе.

— Готові, дівчата? — вигукнув Вирій, піднімаючи баночку густих вершків, що ледь трималися на ложці.
— Звісно! — кинула виклик Лея, вже замахуючись своєю баночкою, розмазуючи трохи вершків на кінчику пальця як «провокацію».
— Ти забув, що ми ще маємо арсенал — кидки через плече, спліт-удари та стратегічні стрибки! — додав Ерік, нахиляючись, щоб підняти баночку зі столу.

Кая, підморгуючи Векс, шепнула:
— Сьогодні ми всіх зафарбуємо!

І почалося епічне дійство. Вершки літали по кімнаті як снігові снаряди, потрапляючи то на плечі, то на обличчя супротивників. Вирій, використовуючи баночку як метальну гармату, кинув вершки прямо на Лея, а вона, сміючись, ухилилася та зробила контрудар: баночка влучила йому в груди, розмазавши крем по сорочці.

— Га! — реготала Лея, коли вершкова куля влучила прямо в Еріка, який, обертаючись, запустив власний «контрудар» у Каю.
— Не чекай пощади! — сміявся Тео, метаючи баночку у Векс, а вона, ухиляючись, стрибнула на стіл і ненадовго стала «вершковим акробатом».

Лум, бачачи можливість, кинув баночку через плече, і вершки розлетілися прямо на Вирія, який миттєво впав на коліна від несподіванки, сміючись і намагаючись витерти крем з волосся.
Кая миттєво скористалася моментом, підбігла до Лум і з усіх сил запустила баночку прямо йому на спину — і він перекинувся через диван, сміючись так, що ледве не впав на килим.

Альфа, перетворившись на маленького вершкового терориста, стрибав між ногами, штовхав баночки лапами і навіть намагався «зловити» деякі вершки у повітрі, кидаючи їх назад на дітей. Кожен стрибок собаки викликав вибух сміху: коли він заплутався у шнурку, що звисав зі столу, і перекинув баночку прямо на Вирія, той закричав:

— Альфа! Ти знищуєш мою стратегію!

Але справжній екшн почався, коли всі одночасно кинули баночки у повітря. Вершки сипалися з усіх боків: Ерік з розгону влучив прямо у Лея, Лея миттєво відповіла «двійним ударом», і вершки розбризкувалися по стінах, стелі та підлозі. Вирій ухилився, але баночка Кая вибухнула над його головою, змусивши його підстрибнути, і вершки розсипалися на Тео, який сміявся так, що ледве тримав баночку в руках.

— Оце так! — крикнув Лум, ухиляючись від нової хвилі крему. — Ніхто не залишиться сухим!

Кая, стрибнувши на диван, з усіх сил метнула баночку у Вирія, а той, намагаючись ухилитися, потрапив у власну баночку, і крем полив йому на обличчя. Векс у відповідь зробила швидкий спліт-удар, і баночка з вершками влучила прямо в Лум, змушуючи його захихотіти і шукати «прикриття» за столом.

— Хлопці, здавайтеся! — кричала Кая, ухиляючись від потоку крему від Вирія.
— Ніколи! — відповів Лум, ледь втримуючи баночку, з якою вершки ледь не полетіли на стелю.

І тут почалися справжні екстремальні вершкові моменти:

— Лум, підкидаючи баночку, випадково кинув її так високо, що вершки вдарилися об стелю і полетіли вниз до Альфи, який злякався і перекинув на себе ще одну баночку.
— Кая стрибнула на стілець, щоб ухилитися від «десантної хвилі», але зачепила лампу — та гойднулася і трохи розбризкала вершки по всій кімнаті.
— Векс, намагаючись ухилитися від подвійного удару, запнулася об килим і ледве не перевернула стіл з баночками.
— Тео, втікаючи від Лея, ненароком наступив на баночку, яка вибухнула прямо під його ногами, розлітаючись як феєрверк по підлозі.
— Альфа підскочив на підвіконня, випадково збивши баночку зі столу, і та вибухнула прямо на Вирія, який, кричачи від несподіванки, упав у диван.
— Лея, намагаючись ухилитися, запустила баночку так, що та зачепила стіну і розсипалася на маленький стелаж, розкидаючи книги і прикраси по всій кімнаті.

Всі стіни, підлога, стільці та обличчя учасників перетворилися на справжній вершковий калейдоскоп. Сміх лунав як музика — епічний саундтрек до безконтрольного, веселого хаосу. Кожен удар баночкою, кожен ухил, кожен стрибок викликав вибух сміху.

Вирій, сміючись і витираючи крем із волосся, вигукнув:
— Це війна з десертом! Я згоден на капітуляцію — але лише тимчасову!

Врешті-решт, після хвиль епічного «стріляння», всі баночки були спустошені, а кімната перетворилася на білу вершкову пустелю, де обличчя, руки та одяг учасників були однаково покриті кремом. Всі зупинилися, посміхаючись, і зрозуміли, що ніхто не переміг — це була нічия: повна, барвиста, веселкова рівність.

— Ну що, нічия? — запитав Ерік, витираючи вершки з носа, усміхаючись.

— Виглядає на те! — сміялася Векс, погладжуючи волосся Кая, що теж було в кремі.
— Тепер ми всі рівні у вершковій славі! — додав Лум, і всі дружно зареготали, погоджуючись.

Попереду вже вимальовувався фінал — мирний, солодкий і об’єднавчий, де всі разом святкуватимуть перемогу гумору, любові та сімейної єдності…