76.10 — Лум і Кая на тривожній місії: батьки — їхня міні-мета

Обідня пора наближалася до вечора, і сонце вже почало приглушено заглядати у вікна, заливаючи кімнати теплим, золотистим світлом. На кухні стояв аромат свіжозавареного чаю, м’яких тостів і трохи запізнілого обіду, а повітря було насичене передчуттям маленьких пригод. Лум і Кая стояли в коридорі, переглядаючись хитрими усмішками, які видавали їхній таємний план.

— Готова, Кая? — пошепки запитав Лум, стискаючи в руках маленький листочок. — Сьогодні наші батьки стануть героями нашої міні-операції.

— Готова! — відповіла Кая, підморгнувши. — Мама точно підскочить, а Тесса… о, Тесса буде у повному шоці!

Альфа тим часом, немов маленький агент спецпризначення, кружляв поруч, уважно спостерігаючи за дітьми. Він розумів, що сьогодні його роль не менш важлива, ніж у великих дорослих «битвах»: приносити листи, ховати смішні іграшки в туфлях і навіть стежити, щоб ніхто не випадково не розкрив план.

Лум тихо підійшов до Тессиного телефону, де вже лежав листок із написом «Мама виграла конкурс». Він акуратно підклав його під кришку телефону, влаштувавши так, щоб телефон вібрував і світився одночасно.

— Тато! — прошепотів Лум, звертаючись до свого випадкового спостерігача. — Будь готовий бігти.

І справді, за мить Ерік з’явився на кухні, поглянувши на телефон і миттєво зрозумівши, що це «велика новина». Його очі розширилися, руки невільно стиснулися, а ноги понесли його до полиці, де стояв невеличкий, але символічний подарунок.
— Що… що це значить?! — вигукнув він, ледве стримуючи регіт і подив. — Тесса, ти… виграла конкурс?!

Тесса, яка зайшла на кухню пізніше, ще не встигла зрозуміти, що відбувається, і лише з подивом підняла брови, коли Ерік, наче маленький хлопчик, почав стрибати від радості.

— Ерік! — сміялася вона, зловивши його руки. — Це… це всього лише Лум і Кая!

Діти не втрималися від сміху. Лум тихо сховався за дверима, підморгнувши Еріку, а Кая вже стежила за реакцією Векс. Вона непомітно підкладає записку у її сумку: «Ти запізнилася на виставу!» — і кинулася у захваті від передбачуваного подиву дорослої.

— Що?! — вигукнула Векс, розкриваючи сумку, і ледь не впала від несподіванки. — Як це можливо?!

В цей момент Альфа пробігав поруч, несучи маленькі смішні іграшки, які він акуратно сховав у туфлях батьків, додаючи останній штрих до міні-пранку.

— Альфа! — сміялася Кая, спостерігаючи, як песик виконує «секретну місію». — Ти справжній агент!

Ерік і Тео, спостерігаючи за всім цим хаосом, були щиро здивовані винахідливістю дітей, а Лум і Кая, відчуваючи лавину похвал та сміху, раділи, що їхній план спрацював ідеально.

— Ви… ви серйозно нас розіграли! — сказав Ерік, сміючись і водночас трохи пригальмовуючи серце. — Я такого ще не бачив!

— Це була наша маленька «місія неможлива»! — відповіла Кая, розкривши долоні в театральному жесті перемоги.

Тесса, посміхаючись і трохи зніяковіла, підморгнула Векс і промовила:

— Добре, що ми ще всі цілі та смішні. Але попереджую — наступного разу контрудар буде ще хитрішим!

Лум і Кая обмінялися блискучими поглядами, відчуваючи, що успіх їхнього міні-плану надихнув їх на наступні витівки. Їхні маленькі серця калатали від задоволення та тривожного передчуття, бо за кілька хвилин будинок перетвориться на арену чергового веселого хаосу…

І вже за дверима кухні, у передпокої, діти почали планувати свою наступну акцію — серію витівок із маленькими пакетиками фарби холі, розчиненої у воді, які ось-ось перетворять обідній час на справжню комедію та перевірку реакцій батьків.