76.3 — Яйце у черевику або ранкова білково-таємниця

Ранок прокидався сонячний і лагідний: проміння золотими стрічками ковзало по підлозі, розсипалося на стінах і тицялося у дзеркало, неначе хотіло розбудити всіх мешканців. Але не світло було головним винуватцем майбутніх подій, а Тесса — озброєна яйцем у пакетику й шаленою фантазією.

Вона обережно ступала на носочках, притискаючи руку з яйцем до грудей, немов несла найцінніший діамант. Її очі сяяли, як у школярки перед контрольним, яку вона знала напам’ять, і водночас блистіли хитрістю.

— Сьогодні він дізнається, що означає прокинутися поруч із генієм пранків, — шепнула вона собі й ковзнула до передпокою.

Черевики Еріка стояли на звичному місці — рівненько, акуратно, як завжди. Вони справді випромінювали якусь самовпевненість, мов говорили: «Ми — найсерйозніше взуття в домі. Жодних сюрпризів.»

— Ха, — пирхнула Тесса. — Це ми ще перевіримо.
Вона просунула руку всередину одного з них, вклала пакетик з яйцем на саме дно й ледь не розсміялася від передчуття. Потім відскочила убік, пригладила волосся, вдягла найневинніший вираз обличчя й тихенько пройшла у вітальню, чекаючи на шоу.

І довго чекати не довелося.

У коридор вийшов Ерік — розкуйовджений, сонний, але вже з тим діловим виглядом, який завжди вмикався у нього вранці. Він піднімав комір сорочки, що ніяк не хотів лягти рівно, й мугикав щось собі під ніс.

— Тесо, ти не бачила мою краватку? — спитав, позіхаючи.

— Ммм, здається, вона образилася на твої вчорашні жарти й утекла від тебе, — відповіла вона, спершись ліктем на дверну раму.

Ерік тільки хмикнув, узяв черевик і засунув ногу всередину. І тут…

Шльоп.

Спочатку він застиг, мов статуя. Потім обличчя сповнилося таким щирим потрясінням, що Тесса навіть не втрималася й прикрила рот рукою.

— Що… це… було?.. — простогнав він. І, піднявши ногу, почув характерне хлюпання. — НІ!

Він так дивився на свій черевик, наче там завівся привид.

Тесса не витримала й розсміялася так голосно, що навіть Альфа, який спав на дивані, скочив і шугонув геть.

— Ти… ти мав би бачити своє обличчя! — вона аж схопилася за живіт, сльози виступили від сміху.

— Тессо!!! — нарешті прорвалося з нього. — Це зрада! Чиста, холоднокровна зрада!

— Ну чому ж одразу зрада? — зробила вона великі очі. — Це турбота! Я ж хочу, щоб твій день почався зі свіжого білка. Корисно для м’язів!

Ерік важко видихнув, намагаючись вийняти ногу. Але зробив це занадто різко, й мало не врізався у шафу.

— Обережно! — знову реготнула Тесса. — Ти ж можеш паркет проломити тією «шльопаючою» ногою.

Він підвів очі, в яких тепер з’явився небезпечний вогник.

— Ти думаєш, утечеш? — проричав майже театрально й кинувся до неї.

Вона скрикнула й рвонула в кухню, ледве не збивши зі столу вазу з квітами. Почалася шалена гонитва: він гупав ногою-«шльопальцем» при кожному кроці, а вона петляла між стільцями, то ховаючись за дверцята шафки, то відбиваючись рушником, мов мечем.

— Стій! — грізно гукав він.

— Ага, зараз! — пирснула Тесса й стрімко перескочила через диванчик.

Нарешті Ерік упіймав її в кутку кухні, обхопивши руками так, що вона вже не мала куди подітися. Його груди важко підіймалися від бігу, а на губах блукала посмішка, хоч очі все ще блистіли «грізним» вогнем.

— Ну що, жартівниця, — промовив він, нахилившись зовсім близько. — Як ти плануєш загладити свою «яєчну зраду»?

Тесса хитро прикусила губу й підняла підборіддя.

— Дуже просто. Я приготую тобі омлет.

— О, — полегшено видихнув він. — Нарешті конструктивна пропозиція.

— Але… — її палець ковзнув йому по грудях. — Лише з одного яйця. Ось цього. На вечерю.

Ерік витріщився на неї, потім раптово розсміявся. Його сміх був такий глибокий і теплий, що стіни кухні ніби ожили.

— Ти… неймовірна, Тессо, — прошепотів він і нахилився до неї.

Їхні губи зустрілися. Спершу швидко, з жартівливою іскрою, а потім — глибоко, гаряче, з тією пристрастю, яка завжди пульсувала між ними. Вона сміялася крізь поцілунок, він стискав її талію так, ніби боявся відпустити.
— І все ж, — прошепотів він, відхилившись лише на мить, — я люблю твої жарти. Особливо, коли вони закінчуються твоїми губами.

— І омлетом, — одразу підколола вона.

Ерік скрушно похитав головою, ще раз пригортаючи її до себе.

У цей момент у дверях з’явилися Вирій і Лея, які йшли на запах какао. Побачивши сцену, Вирій театрально приклав руку до серця:

— А ми думали, найгарячіша драма сьогодні — у нас із маслом. А воно, виявляється, тут кипить!

Лея не витримала й засміялася, прикривши обличчя долонею.

— Ви двоє — як діти, чесне слово!

Тесса переможно підморгнула їй, а Ерік лише зітхнув і ще сильніше обійняв свою «зрадницю», вже навіть не намагаючись щось пояснити.