73.13 — «Вручення подарунків»

Після веселого хаосу та захоплення від сюрпризів хлопці зібралися разом, щоб вручити свої подарунки, і атмосфера будинку буквально тріпотіла від очікування. Аромати свіжих млинців, квітів, шоколаду та ванілі змішувалися з хвилюванням і легким сміхом, утворюючи чарівний коктейль передчуття.

Тео першим простягнув Векс невеличкий кошик, акуратно загорнутий у рожеву тканину, і трохи червоніючи промовив:
— Це для тебе, Векс… маленький пікнік прямо тут, у нашому хаосі. І… фотоальбом, щоб ми пам’ятали всі наші шалені моменти разом.

Векс обережно розгорнула тканину. Її очі миттєво розширилися від захоплення: всередині лежали баночки з медом і джемом, свіжі бутерброди, печиво у формі сердечок, маленька термокружка з улюбленим какао, а поруч — акуратно зшитий фотоальбом із моментами їхніх пригод, від смішних падінь до хвилин щастя, коли вони сміялися до сліз.

— Ох… це… це неймовірно! — видихнула Векс, трохи стримуючи сльози. — Ти… ти пам’ятаєш усе?

— Звісно, — відповів Тео з усмішкою, ледь помітно червоніючи. — Кожну нашу божевільну історію, кожен хаос, кожну твою посмішку.

Ерік, тримаючи коробку з ключем, підкотився до Тесси і відкрив її перед нею: всередині була маленька кімната, схожа на чарівний сад. Живі квіти пахли ваніллю і медом, ароматичні свічки мерехтіли м’яким світлом, шоколадні трюфелі виблискували на підносі, а ліхтарики над столом створювали відчуття казкового вечора.

— Це… для мене? — Тесса ледве стримувала захват, торкаючись квітів і вдихаючи аромати.

— Так, — відповів Ерік, трохи нервуючись, але усміхаючись. — Щоб ти могла відпочити і відчути себе королевою власного саду.

Тесса ніжно доторкнулася до ароматичних свічок, і її очі загорілися від радості:
— Ерік… це… це так красиво… і так особисто…

Лум підсунув Кайі невеличку коробочку з чарівним плюшевим єдинорогом із мерехтливою гривою. Кая миттєво кинулася на Лума і ніжно поцілувала його в щоку:
— Дякую, Лум! Це найкрутіше!

— Ха-ха! — сміявся Лум, трохи червоніючи. — Тобі подобається? Я трохи хвилювався, що він виглядатиме дивно…

— Ні! Він чарівний! — реготала Кая, міцно обіймаючи іграшку.

Вирій підійшов до Леї і простягнув невеличкий конверт, який всередині містив план вечора: свічки, ароматичні ліхтарики, затишний плед і підготовлені смаколики для спільного вечора.

— Для тебе… — промовив Вирій тихо, тримаючи її руки в своїх. — Щоб ми змогли провести вечір удвох. Це наш маленький світ.

Лея, розплющивши очі від несподіванки та хвилювання, ледве прошепотіла:
— Вирію… це… це найніжніше, що зі мною сталося…

Дівчата обережно обіймали свої подарунки, обмінюючись захопленими поглядами. Векс перегортала фотоальбом, сміючись і періодично витираючи сльози, Тесса ніжно обіймала квіти й вдихала аромати свічок, Кая не відпускала свого плюшевого єдинорога, а Лея тримала Вирія за руки, сяючи від радості й хвилювання.

Хлопці стояли трохи осторонь, спостерігаючи за цим маленьким святом емоцій, відчуваючи гордість і легкий трепет. У кімнаті панувала магія моменту: радість, сміх, ніжність, любов і легкий хаос перепліталися, створюючи відчуття казки.

— Я не можу повірити… — прошепотіла Векс, перегортаючи альбом. — Це… це найкращий подарунок у світі.

— І навіть котячі скрипки не зіпсували магії! — жартома додав Тео, піднімаючи руки, ніби святкуючи абсурдний саундтрек цього дня.

Усі сміялися, відчуваючи, що сюрпризи стали окремими маленькими історіями, кожен подарунок — частинка серця того, хто його дарував. І відчуття, що попереду ще одна несподіванка, нависало над усіма, готове перевернути день ще сильніше…