73.12 — «Прихід дівчат: перший шок»

Дівчата нарешті переступили поріг приватного будинку. Щойно вони відкрили масивні двері, їхні очі розширилися від несподіваного видовища: усередині кожна кімната перетворилася на справжню святкову майстерню. Пахло свіжими млинцями, ваніллю, шоколадом, квітами і ефірними маслами одночасно. Маленькі світильники тихо мерехтіли, а пледи, корзинки з фруктами та печивом були акуратно розкладені. Легка абсурдна музика з котячими «скрипками» додавала казкового шарму — немов сама атмосфера будинку ожила і радісно шепотіла: «Сюрприз!».

— Оооо… — простягнула Лея, спотикаючись на порозі, але одразу розсміявшись. — Це… це неможливо!

Тесса, замріяно стоячи біля входу, обережно торкнулася одного зі світильників і з усмішкою прошепотіла:
— Це… як мрія! Все так гарно… і хаотично одночасно!

Векс, тримаючи Каю за руку, не могла стримати захопленого вигуку:
— Ви бачили це?! Це неймовірно! Я навіть не уявляла, що вони зможуть таке організувати!

Кая, щойно побачивши млинці на маленькому столі та кошики з фруктами, підскочила від радості прямо в центрі кімнати, сміючись і плескаючи руками:
— Ура! Весь цей хаос — для мене?! Мммм… млинці, фруктиии, і пледи!

Лум стояв осторонь, трохи збентежений, але не міг стримати сміху, спостерігаючи, як маленька Кая стрибає:

— Ха-ха! Вона щаслива, і це найголовніше!

Ерік, трохи нервуючись і розгублено поправляючи свій фартух, спостерігав за реакцією Тесси, яка обережно розкривала плед і доторкалася до квітів, ніби боячись порушити магію моменту:
— Ох… — тихо бурмотів він, — здається, романтика вижила!

Вирій, дивлячись на Лею, бачив, як її очі блищать від хвилювання. Він тихо підходив і нахилився до неї:
— Все це для тебе… — промовив він ніжно, відчуваючи, як серце трохи прискорює ритм.

Лея не стрималася: сміхом розтрощила хвилювання, що накопичилося в грудях:
— Ви жартуєте… Все це… це неймовірно! Як ви це зробили?

Кая, весело підскакуючи, кинулася обіймати Тессу і Векс одночасно, створюючи маленький хаос, від якого всі реготали. Тесса притиснула Каю до себе, сміючись:
— Тобі там точно веселіше, ніж у нас із хлопцями!

Векс спостерігала за Леєю, яка все ще з трепетом роздивлялася кожну деталь, намагаючись не пропустити жодного чарівного моменту. Вона підійшла ближче і обійняла подругу, відчуваючи теплу хвилю підтримки:
— Леея… ми з тобою. І це чудово.

Хлопці стояли осторонь, тихо спостерігаючи за сценою. Лум, Ерік, Тео і Вирій одночасно відчували радість і хвилювання, бачачи, як емоції переплітаються: захоплення, сміх, ніжність.

— Ммм… — прошепотіла Тесса, підійшовши до пледів і кошиків із фруктами. — Я не можу повірити… усе це для нас.

— І навіть котячі скрипки не зіпсували магії! — реготав Тео, піднімаючи руки, ніби аплодував абсурдній музичній симфонії.

Кая, підстрибуючи на місці, витягнула ручки до хлопців:
— Давайте обіймемо їх усіх! Всі разом!

І так, у веселому хаосі обіймів, реготу та вигуків, будинок наповнився життям. Серця дівчат билися від радості, а хлопці відчували, що всі їхні зусилля не були марними: сюрприз спрацював, магія моменту ожила, а емоції — від сміху до ніжності — переповнювали всіх без залишку.

Кожен подих, кожен сміх і кожен легкий хаос створили відчуття справжнього свята, яке ось-ось перетече у наступний етап — вручення подарунків, де кожен сюрприз стане окремою маленькою історією, а будинок наповниться ще більше теплом, любов’ю та сюрпризами.