72.9 — «Битва млинцями і налисникова анаконда»

Святкова площа перетворилася на справжній хаос радості, сміху та непередбачуваних липких пригод. З усіх боків лунали крики «Млинець у бік!» і «Берегтися від сметани!», а повітря було насичене ароматом свіжих млинців і цукрової пудри.

Вирій і Лея стояли трохи збоку, намагаючись спершу спостерігати, але вже через хвилину стали учасниками справжньої млиневої війни.

— Ой, Вирій! — засміялася Лея, хапаючи млинець у руках. — Тримайся, зараз на тебе полетить атака!

І дійсно, Вирій навіть не встиг ухилитися, як млинець із сиром і невеликою купкою сметани потрапив прямо йому в щоку. Він здригнувся, відмахуючись руками, а Лея реготала так голосно, що перехожі озиралися на них із посмішками.

— Ха-ха! — вигукнув Вирій, стираючи масу зі щоки. — Це я так смакую новий вид косметики: «Сметанова свіжість»!

Тесса й Ерік, не бажаючи відставати, вже хапали млинці в обороні. Але замість того, щоб спокійно кидати їх у повітря, вони випадково влучали один одному:

— Ой, Ерік! — крикнула Тесса, коли млинець злегка ляпнув його по лобі.

— Ой, пробач! — відповів Ерік, відмахуючись рукою, але при цьому не втримав млинець, який відлетів назад і чітко влучив Тессі в плече.

— Ха-ха! — реготала вона, стираючи сметану, — здається, ми зараз створимо власну млинево-сметанну катастрофу!

Між тим Векс і Тео, які намагалися тримати свій «детективний погляд», перетворилися на справжніх учасників бою. Вони кидали млинці один в одного обережно, але гумор і непередбачуваність робили свої справи.

— Стримайся, Векс, або цей полетить у твою зачіску! — попередив Тео, намагаючись влучити млинецем у її плече.

— Ага, побачимо, хто перший промахнеться! — усміхнулася Векс, ухиляючись та одночасно кидаючи свій млинець прямо в Тео.

Млинець впав на його ніс, розмазуючи сметану і сир по щоках, а Тео, задихаючись від сміху, намагався ухилитися від наступної атаки.

— Ха-ха! — реготала Векс, коли ще один млинець пролетів поруч, ледь не зачепивши її волосся. — Ти такий смішний, коли намагаєшся ухилитися!

— А ти ще смішніша, коли кидаєш млинці точно у мене! — парирував Тео, струшуючи липку сметану з пальців.

Водночас Вирій намагався ухилитися від інших «літаючих смаколиків», але успіх був непостійним. Один млинець потрапив йому прямо в лоб, інший — у плече, а коли він нахилився, щоб підняти «боєприпас» з землі, він ледь не спіткнувся об власний кидок, що залишився посередині площі.

— Ех, — бурмотів він, витираючи липку масу з обличчя. — Це як ходити по мінному полі, тільки мін — млинці!

Лея реготала, допомагаючи йому витерти сметану, і навіть намагалася підштовхнути його трохи вперед, щоб він не пропустив свій «удар» у відповідь.

Тесса й Ерік уже почали координуватися, намагаючись влучити один одному в бік, але кожен промах завершувався сміхом і новим забрудненням.

— Це так смішно, — хихотіла Тесса, коли ще один млинець пролетів поруч, — що наші обличчя скоро стануть справжньою картиною для історій про святкування!

— Ага, — додав Ерік, обережно ухиляючись, — і ми точно виглядаємо як група битком набитих сиром героїв коміксу.

Смех, крики та запахи млинців заповнили площу. Кожна атака супроводжувалася стрибками, кумедними падіннями, 

обережними ухиляннями і взаємними підморгуваннями. Лупи детективів, які вони все ще тримали в руках, майже не використовувалися для спостереження — вони були швидше реквізитом для комічного ефекту.

— Добре, — підсумувала Векс, коли останній млинець влучив Тео в плече, — думаю, що ми щойно встановили новий рекорд веселощів і липкості на площі!

— І ніхто не постраждав серйозно, — додав Тео, обережно змахуючи залишки сметани з рук. — Тільки наші обличчя… і наші костюми.

Усі, від дітей до детективів, реготали, ділячись млиневою «любов’ю» і сміхом. Навіть Вирій і Лея, змазавши обличчя і руки сметаною та сиром, не могли стримати гучного сміху.

— Я думаю, ця битва млинцями точно залишиться в історії ярмарку! — вигукнув Вирій, витираючи сир із волосся.

— І це лише початок пригоди, — додала Лея, посміхаючись, — наступна таємниця чекає на нас за рогом, і вона обов’язково буде такою ж кумедною, але, можливо, трохи менш липкою.

Між тим організатори вже підготовляли конкурс «найдовший налисник», і всі учасники, поки витирали сметану і реготали, не могли дочекатися наступної неймовірної пригоди — налисникової анаконди, яка мала обвити всю площу.

Свято продовжувалося, а повітря наповнювалося ароматом, сміхом, несподіванками та трошки романтики, що проявлялася у легких дотиках, підтримці і взаємних усмішках серед липких млинець і сметани.

Налисникова анаконда
Святкова площа після битви млинцями виглядала як після справжнього кулінарного землетрусу: під ногами хрустіли крихти, пахло сиром, варенням і сметаною, а щоки учасників ще світилися від сміху й липкості. Але народний ведучий, у яскравій вишиванці й капелюсі, вже кликав усіх до нової розваги:

— А тепер, дорогі друзі, головний конкурс свята — створення найдовшого налисника у світі! 🎉