Хроніки Пі і Ца: детективні історії

72.4 — «Гуслі, ноги-ковзани і поцілунок між тактів»

Музика знову підхопила ритм — гуслі, гармошка, дзвін самоварних кришок, і площа миттєво ожила. Сніг тихо кружляв у повітрі, відбиваючи світло ліхтарів, немов сама зима захотіла приєднатися до танцю. Векс і Тео, тримаючись за руки, опинилися в центрі кола.

— Ти впевнений, що знаєш кроки? — сміялася Векс, підкручуючи ногу, бо Тео трохи сіпався на одному місці.

— Абсолютно! — відповів він, намагаючись виглядати впевнено. — Просто дотримуйся моїх рухів.

Його перший незграбний поворот змусив Векс ледь не впасти, але Тео швидко підхопив її під руку. Дзвінкий сміх дівчини розлетівся по площі, підхоплюючи енергетику свята.

— Так-так, абсолютно професійно! — реготав музикант із гуслями, бо Тео ковзався так, ніби танцює на ковзанах для ескімо.

— Професійно?! — вигукнула Векс, хитро посміхаючись. — Ти більше схожий на кота, який випадково потрапив на льодовий каток!

— Ну… котики теж мають шарм, — виправдовувався Тео, ковзаючи ще далі й ледве не спіткнувшись об власні ноги.

Векс не втрималася і дала йому по плечу, сміючись, сніг сипався з рукавів. Тео, не витримавши, відповів легким поцілунком на щоку — швидким, між сміхом і тактом музики.

— Ой! — видихнула Векс, майже червоніючи. — Це не по плану!

— План? — нахилився він ближче, ледве торкаючись її губ. — У нас є музика, сніг і ми самі для танцю, план не потрібен.

Навколо діяв веселий хаос: Лум і Кая кружляли, намагаючись відтягнути Альфу від снігової баби-млинця. Діти падали, піднімалися, сміялися, а музиканти реготали, бо хаос додавав веселого ритму до танцю.

— Подивіться, — крикнув один із хлопців, — як Тео намагається виглядати впевнено!

— Виглядає як танцюючий ведмідь, — додала дівчина, ховаючи сміх у долоні.

Тео почув і підморгнув Векс. Їхні ноги ковзали по льоду, випадково сплітаючись, створюючи невимушено романтичну гру рухів.

— Ти… добре танцюєш, коли не намагаєшся, — шепотіла Векс, трохи серйозніше.

— Тоді, можливо, я ніколи не намагатимуся, — відповів він і ніжно притиснув її під час повороту, ледве не торкнувшись губами щоки.

Сніжинки кружляли навколо них, як маленькі танцюючі фанфари. Кожен крок і дотик перетворювалися на мовчазний поцілунок між тактів музики.

— Помітила? — запитала Векс, засоромившись. — Музика грає для нас одних.

— Помічаю, — відповів Тео, обводячи її по колу. — І хочу, щоб цей танець ніколи не закінчувався.

Їхні щоки червоніли, серця билися швидше за музичний ритм, а Тео підніс її руку до свого обличчя, і вони знову зійшлися майже поцілунком — ніжним, повітряним, як дотик снігу до шкіри.

— Сніжинки теж заздрять, — пожартувала Векс, підморгнувши, і Тео розсміявся.

— Тоді будемо танцювати для них теж, — сказав він, і ковзання перетворилося на м’яку гру рухів, сміху і перших трепетних почуттів.

Навколо комусь прилетів млинець від снігової баби, хтось падав у сніг, а музика продовжувала грати, немов підкреслюючи, що навіть хаос і абсурд можуть стати фоном для романтики.

— Обіцяй мені, що не втече з наступним тактом, — прошепотіла Векс, притискаючись до нього.

— Обіцяю, — відповів Тео і поцілував її між нотами гуслів, — навіть якщо весь світ буде кружляти навколо.

А тим часом Лея, Вирій, Тесса і Ерік:
—Лея стояла трохи осторонь, спостерігаючи за Тео і Векс, і тихенько підсміювалася: «Ох, ці двоє… виглядають як пара з романтичної картини!» Вона навіть підштовхнула Вирія, щоб він звернув увагу на «милоту», що відбувається.
— Вирій похитав головою з легкою посмішкою, намагаючись приховати, що йому теж тепло від цієї сцени. Він іноді підкидав сніг на дітей, щоб їхні падіння виглядали ще смішніше.
— Тесса фотографувала все: падіння, млинці, сміх, але її об’єктив час від часу мимоволі «ловив» і романтичні моменти Векс і Тео. Вона тихо бурмотіла: «Цей кадр піде в альбом історичних абсурдів».
— Ерік стежив за Альфою, підкидаючи йому ковбаски, щоб той не розвалив снігову бабу. Але він частенько посміхався, коли бачив, як Тео ковзає й ніяк не може вписатися в ритм, а Векс реготала.

Усі вони, кожен по-своєму, були частиною цієї живої, веселої, трохи хаотичної, але неймовірно теплої сцени на площі.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше