70.2 — Капустяний хаос і командування гілкою

Лум і Кая стояли на верхівці центральної площі, очі розширені, рот відкритий від захоплення, а маленькі щоки горіли від морозу й передчуття. Перед ними котилися блискучі, зелені качани капусти, стукаючи один об одного і здіймаючи крихітні снігові завірюхи. Кожен «спуск» створював хаотичні повороти на крижаній поверхні гірки, і гірка перетворилася на справжній капустяний парк атракціонів.

— Тато! — заволав Лум, підскакуючи на місці, гілка у руках «штурвалом». — Я керую капустою! Всі на місці, армія коней, вперед!

Кая, не відстаючи, махала рукавичкою, командуючи «армією гірки»:

— Всі гармати готові! — реготала вона, — качани, слухайтеся моїх наказів! Лівий фланг — обхідний маневр!

Альфа, не розуміючи повної ситуації, рвонув уперед, намагаючись впіймати найбільший качан, але швидко заплутався у повідку. Собака кружляв, лапи ковзали по снігу, і він ледве не впав, підхоплюючи ще один качан у зуби.

— Альфа, залиш капусту для дослідження! — реготав Вирій, намагаючись стримати собаку і водночас не втратити рівновагу на льоду. — Ти наш свідок, а не учасник битви!

Лея, тримаючи гарячий шоколад із гвоздикою, тихо реготала, ковтаючи ковток і зігріваючись:

— Я не можу повірити… вони справді тренуються у «штурманстві капустою». І між цим хаосом відчуваю твоє тепло, Вирій.

Вирій нахилився, погладив її по щоках, посміхаючись:

— Тепло, хаос і трохи романтики — ідеальна формула зимової пригоди.

Тесса і Ерік стояли осторонь, обмінюючись поглядами й сміхом:

— Це точно не звичайні санки! — реготав Ерік. — Качани летять, немов вони змагаються за золоту медаль!

— Треба зафіксувати це на камеру, — додала Тесса, тримаючи ґаджет, — це історія кухні, я таке ще не бачила.

Векс, тримаючи термокружку гарячого шоколаду, підморгнула Тео:

— Це точно генеральна репетиція голубців, а не щось інше! Уявляєш, як вони прокотяться по площі, якщо ми відійдемо?

— Ммм, — відповів Тео, тримаючи Каю, яка натягувала рукавички, — наші маленькі командири точно знають, як підкорити капустяний хаос.

Лум постійно махав гілкою, командуючи качанами, а Кая неодноразово наказувала «армії гірки» робити обертальні маневри:

— Лівий фланг, поворот на 90 градусів! — реготала вона. — Хто втратив баланс — штраф у вигляді крижаного спринту!

— А ми зараз «бомбардування» проводимо? — підкинув один качан геть Лум, регочучи, поки Ерік намагався утримати санки.
Альфа стрибав навколо, штовхаючи качани носом, створюючи хаотичні траєкторії. Вирій і Лея ледве стримували сміх, одночасно утримуючи собаку на повідку:

— Справжній капустяний хаос, — сміялася Лея, притискаючись до Вирія, — і навіть романтика тут не залишилася осторонь!

Сніг летів крутими спіралями, качани стукалися один об одного, Лум і Кая реготали, Альфа кружляв у заметілі, а дорослі спостерігали за зеленим хаосом із посмішками, поцілунками та ніжними дотиками.

— Добре, команда, — підсумував Вирій, нахиляючись до Леї, — час уважно спостерігати. Хто знає, які ще несподіванки підготувала ця капустяна армія?

І всі зрозуміли, що це лише перший етап — загадкове спостереження за «спусками капусти» на центральній площі, де кожен качан міг перетворитися на абсурдну, небезпечну та неймовірно смішну пригоду, а дорослі — на тихих спостерігачів романтики та ніжності.