69.5 — Місія: Неможлива. Санки, сосиски і трохи поцілунків»

Сніг закружляв у завихреннях, здіймаючи маленькі білі спіралі, і морозний вітер, який рвав шарфи та штовхав у щоки, надавав всьому зимового драматизму. Проте ніхто з учасників «сосискової експедиції» не звертав уваги на холод — усі були повністю поглинені пошуками і веселощами.

Вирій і Лея йшли поруч, тримаючись за руки, ковзаючи на крижаних ділянках і сміючись, коли сніг під ногами хрумтів під кожним кроком.

— Ти бачив, як Лум махає тією гілкою? — підморгнула Лея, поглядаючи на сина, що «погоничив» Еріка по сніговому полю.

— Так, — реготав Вирій, стискаючи її руку сильніше. — Він справжній капітан… А я — просто штурвал для його армії коней. І дивись на шкарпетки — теплі, як наші плани.

— І як ти думаєш, скільки разів він зламає цей «сніговий порядок» сьогодні? — підсміювалася Лея, торкаючись його плеча.

— О, скільки треба, щоб навчитися бути справжнім детективом, — посміхнувся Вирій, нахиляючись, щоб дати Лее короткий поцілунок посеред крижаної заметілі. — І трохи романтики ми теж залишимо на цьому холодному подвір’ї.

Тесса йшла поруч із Еріком, трохи позаду дітей, уважно оглядаючи вузли, мотузки та шнурки на підвісах сосисок: вона намагалася зрозуміти, як хтось умудрився підвісити їх так акуратно, але усмішка не сходила з її обличчя.

— Ерік, ти впевнений, що ця техніка витримає мої маленькі руки? — запитала Тесса, нахиляючись, щоб перевірити вузол, і одночасно торкнулася його ліктя.

— Ммм, так, — відповів Ерік, обережно підтримуючи її. — І трохи дотиків від Тесси теж додає стабільності.

Вони обмінялися коротким поцілунком, сміючись, поки Лум і 

Кая з Тео продовжували свої витівки на санках. Кая нахилялася вперед, махала руками і сміялася, наче керуючи «сосисковою армією», а Лум піднімав гілку й кричав командні накази, реготучи, коли Ерік намагався втримати санки на крижаному схилі.

— Обережно, Кая! — сміявся Тео, нахиляючись до неї. — Твоя «армія коней» може вислизнути, якщо я не підтримаю!

— Моя армія переможе! — реготала Кая, махаючи рукавичками, наче прапорами.

Альфа тим часом підстрибував, заплутувався у мотузках, стрибав у заметіль і лаяв, підкреслюючи хаос цієї зимової експедиції. Вирій і Лея ледве стримували регіт, намагаючись одночасно утримати собаку та не ковзнути на льоду.

— Вирій, я впевнена, що ми створили повноцінну снігову експедицію, — сміялася Лея, коли Альфа спіткнувся і злегка штовхнув їх обох.

— І трохи романтичну, — додав Вирій, нахиляючись і торкаючись носом щоки Леї.

Тесса й Ерік гралися із санками та слідами на снігу, іноді навмисно підштовхуючи один одного, щоб перевірити, хто краще «контролює сосисковий ліхтар». Їхні руки випадково зустрічалися, обмінюючись ніжними дотиками й короткими поцілунками.

— Ерік, ти теж стеж за доказами, а не тільки за моїм поцілунком! — жартувала Тесса, сміючись.
— Я спостерігаю за всім! — відповів він, спостерігаючи, як вона майстерно ухиляється від снігу, і підморгнув їй.

Лум перекидався на санках, регочучи, а Кая з Тео падали у сніг і швидко вставали, підкорюючи «снігові повороти». Альфа підстрибував, скидаючи сніжинки на дітей і дорослих, додаючи веселощів.

— Гей, Ерік! — крикнув Лум, махаючи гілкою. — Тобі ще треба спіймати «сосискових привидів»!

— Я вже намагаюся, капітане! — реготав Ерік, падаючи у сніг разом із сином.

Тео, підхопивши Каю, теж впав у заметіль, сміючись разом із дівчинкою.

Вирій і Лея знайшли маленький схил, де могли одночасно стежити за дітьми й фотографувати смішні моменти. Вони обмінялися теплими поцілунками посеред засніженого двору, поки Альфа стрибав поруч, намагаючись знайти ще одну «сосиску-привида».

— Це найкраще розслідування всіх часів, — тихо сказала Лея, притискаючись до Вирія.

— І з нотками романтики, — усміхнувся Вирій, торкаючись носом її щоки.

Сніг кружляв, діти реготали, собака крутилося у заметілі, а дорослі ловили кожен момент — сміх, поцілунки, погляди, тепло рук.

— Гадаю, настав час піднятися на новий рівень і зосередитися на серйозному — на розкритті та версії. — сказав Вирій, натискаючи на ґаджет, щоб зафіксувати кожну витівку.

І всі відчули, що «сосисковандалізм» вимагає детального аналізу, адже справжня пригода тільки починається…