61.7 — Приготування страв

Кухня перетворилася на справжню кулінарну лабораторію хаосу, фантазії та сміху. На столах лежали миски з яскравими інгредієнтами: печиво у формі сніговиків з нахмуреними або усміхненими обличчями, шоколадні кульки різного розміру, йогурт, фрукти, блискітки для прикрашання десертів, невеликі карамельні палички, маленькі маршмелоу та купа ложечок і тарілочок. У повітрі пахло шоколадом, ваніллю, імбирними пряниками і навіть трішки апельсиновою цедрою, а сміх від Лума, Каї та дорослих змішувався із запахами, створюючи справжню магію та святкову енергію.

— Мамо, дивись, я роблю сніговий салат! — вигукнув Лум, розсипаючи «снігові крихти» (крижинки) зверху на листя салату, ніби вони справжній сніг падав із неба. Він захоплено струшував крихти так, що вони підстрибували в повітрі, падаючи на підлогу у веселих іскрах.

— Лише якщо Альфа дозволить, щоб його не з’їли першими! — сміялася Тесса, намагаючись відтягнути пса від миски з печивом. Альфа, відчувши аромат шоколадних кульок, стрибав у повітрі, намагаючись «допомогти» і розсипав трохи йогуртового соусу на підлогу, від чого всі вибухнули сміхом.

Кая тим часом прикрашала «йогуртові тостики»: маленькі оченята з оливок, ротики з ягід і навіть крихітні гілочки м’яти для «волосся» тостиків.
— Подивись, Лум! Мій тостик посміхається! — сказала Кая, обережно піднімаючи тостик, щоб він не впав, і трохи хитала його в руках для більшого ефекту.
— Він виглядає дуже серйозно! — реготав Лум, накладаючи ще одну шоколадну кульку як «кришталевий детективний ліхтар». — Тепер він готовий до будь-яких розслідувань!

Тесса працювала над «міні-сніговою кухнею» для дітей: розставляла маленькі мисочки із «сніговими крихтами», робила крихітні морозивні кульки, вигадувала «зачаровані спеції», які могли б «оживити» десерти, і навіть влаштовувала короткі шоу: підкидувала кульки йогурту, що попадали точно в маленькі чашечки, сміючись від власної влучності.
— Ось цей тостик повинен бути надзвичайно серйозним, — сміялася Тесса, ставлячи маленьку гілочку м’яти на голову йогуртового героя, ніби він справді був «офіційним детективом кухні».

Вирій займався піцою з шоколадними кульками. Він розподіляв шоколад рівномірно, коментуючи кожну кульку:
— Ось ця — підозрювана у втечі, а ця — заарештована! — і реготав.
— Обережно, Ерік, — жартував Вирій, — ця піца може зникнути ще до того, як її подадуть!
Ерік у відповідь ловив кульки, що випадали з тарілки, і робив вигляд, що вони «втекли від поліції».
— Я арештую цю кульку! — вигукував він, хапаючи кульку прямо з повітря, і розсміявся, коли Альфа вискочив із-за спини та забрав ще одну кулю, змушуючи всіх реготати ще голосніше.

Векс підключилася до прикрашання десертів для дорослих: вона робила маленькі сніговики з печива, використовувала глазур як «морквяні носи», шоколадні краплі як очі, блискітки та цукрові кульки — для чарівних аксесуарів.
— Це найсолодший детективний випадок у світі! — сміялася Векс, передаючи готових сніговиків дітям, які намагалися поставити їх на імпровізовану «кулінарну виставку».

Смішні інциденти траплялися один за одним: Лум спробував підкинути тостик у повітря, але він потрапив прямо на голову Альфи, що миттєво перетворився на «йогуртову башту». Кая реготала, намагаючись витягти тостик, і випадково оббризкала шоколадом Векса.

— Ой, Векс, тепер ти офіційно шоколадний агент! — реготала Кая, а Векс лише підморгнула, змахуючи рукою, щоб змити глазур.

Тесса тим часом підготувала міні-печиво у формі сніговиків із нахиленими або нахмуреними головами, а деякі мали капелюхи зі збитих вершків.
— Лум, спробуй цей! Він серйозний, як справжній детектив, — жартувала Тесса, підсовуючи десерт.
Лум відкусив і розсміявся, коли сніговик «розтанув» у роті.
— Він здається дуже кмітливим! — додав Лум, облизуючи пальці від шоколаду.

Попри хаос, усі працювали разом: Лея намагалася направляти дітей, Вирій і Ерік дражнили один одного кулінарними жартами, Тесса контролювала десертні експерименти, а Векс невпинно «оздоблювала» їжу чарівними елементами. Альфа бігав навколо, час від часу крадучи шматочки, але всі ставилися до цього з гумором і ніжністю.

— Мамо, це справжній кулінарний шедевр! — вигукнув Лум, обіймаючи Тессу й піднімаючи тостик, який він щойно прикрасив «очима з оливок».
— Лише якщо Альфа дозволить, щоб його не з’їли першими! — сміялася Тесса, встигнувши відтягнути пса від миски.

Коли останні штрихи були додані, кухня перетворилася на справжній святковий хаос: блискітки на підлозі, шматочки печива, краплі шоколаду й йогурту, дитячий регіт і вигуки дорослих створювали неповторну атмосферу абсурдного святкового дійства.

І, витираючи руки від шоколаду та посміхаючись один одному, всі відчули, що попереду нова пригода — прикрашання ялинки, де діти, дорослі та Альфа знову перетворяться на хаотичний, веселий та блискучий ансамбль святкових моментів.