Розділ 61 — “Новорічні Хаоси та Снігові Пригоди”; 61.1 — Підготовка до свята

Будинок зустрів детективів і дітей теплим запахом свіжоспеченого хліба і трохи горіхів, що залишилися з минулого вечора. На дворі тихо падав сніг, але вже достатньо, щоб Лум і Кая вигадували плани для майбутніх зимових забав.

— Мамо, дивись! — вигукнув Лум, стрибаючи на місці, — я хочу, щоб ялинка світилася як космічний корабель!
Кая, піднімаючи стілець і балансуючи на ньому, затягнулася у свій рожевий фартушок і серветкову «корону»:
— А я хочу, щоб моя ялинка була як палац! Тут має бути так багато прикрас, що вона сяятиме крізь усі вулиці!

Альфа, уважно стежачи за дітьми, раптом стрибнув і спробував «допомогти» з гірляндою. В результаті шерсть пса заплуталася в яскравих проводах, і він крутився на місці, створюючи комічний вихор. Лум і Кая реготали:

— Альфа, ти перетворився на новорічну кульку! — сміялася Кая.
— Тепер він ще й літаюча! — додав Лум, хитаючи головою.

Дорослі теж не втрачали часу. Тесса, зібравши всі блискучі прикраси, створювала невеличкі «сценки» на підвіконнях: маленькі снігові фігурки, крихітні подарунки й свічки, що виглядали так, ніби оживали.

— Можливо, цього року ми зробимо ялинку, яка сама буде розповідати казки, — жартувала Тесса, підсовуючи Лее маленькі іграшки.

Лея, злегка підморгуючи Вирію, розкладала на столі крихітні фігурки сніговиків і фей, плануючи, де вони стоятимуть:
— А якщо тут поставимо цього маленького сніговика, а поруч — фею, яка махає руками, то діти будуть сміятися ще більше!

Вирій, у свою чергу, займався більш технічними речами: перевіряв, чи всі гірлянди підключені, щоб вони світилися ритмічно, і приміряв саморобні «снігові датчики», які мали зафіксувати падіння снігу на дах.

— Уявляєш, якщо сніг піде так, як я планую, і гірлянди загоряться одночасно? — захоплено промовив він, піднімаючи маленьку лампочку.
— Ти серйозно? — сміялася Лея. — Це буде ніби дискотека для снігових фей!

Діти тим часом розподіляли завдання між собою: Лум вирішив відповідати за «космічне сяйво ялинки», Кая — за прикраси на верхівці і маленькі «королівські кути» для іграшок. Альфа не відставав — він мав стежити, щоб жодна гірлянда не залишалася недоторканою, і водночас намагався лизати кожну іграшку, що падала на підлогу.

— Ми справжні помічники свят! — вигукнув Лум, махаючи руками, поки Кая ставила маленьку зірочку на верхівку стільця.
— А я — принцеса, яка слідкує за всіма деталями! — додала Кая, обіймаючи Альфу за шию, поки він намагався втекти від «заплутаних гірлянд».

У цей час Векс і Тео активно включилися в хаос підготовки. Векс, тримаючи в руках купу мішури, почала обмотувати дверні прорізи, створюючи справжні «снігові коридори» всередині будинку.
— Точно! — вигукнула вона, — хай будь-який несподіваний гість відчує, що він потрапив у зимову країну чудес!

Тео, як справжній «інженер свята», перевіряв батарейки для гірлянд і ставив на полиці спеціальні дзвіночки, щоб вони дзвеніли, коли хтось проходить:

— Це наш секретний сигнал, — пояснював він Лумові. — Коли дзвенить — значить свято почалося!

Лум і Кая реготали, ховаючись від маленьких «дзвіночкових пасток», а Альфа підскакував і намагався зловити дзвіночок своїм носом.

— Добре, діти, — сказала Тесса, підсовуючи Лумові і Каї листочки з планами, — тепер ми розплануємо, які сюрпризи чекають нас у кожній кімнаті. Готові?

— Так! — закричали Лум і Кая хором, стрибаючи на місці.

Альфа гарчав від радості, змахуючи хвостом так сильно, що майже збив стілець, на якому стояла Кая. Всі засміялися ще голосніше, а будинок наповнився справжньою передноворічною атмосферою, де сміх, плутанина і чарівність злилися в єдиний великий хаос радості та підготовки.