59.13 — Дзеркало для Леї: «Ти м’яка»

Лея глибоко вдихнула, відчуваючи, як напруження в центрі управління переходить у готовність діяти. Вона подивилася на Вирія, і між ними промайнула мовчазна домовленість: спостереження вже не достатньо — треба діяти.

— Вирію, ми не можемо просто сидіти тут, — прошепотіла Лея, торкаючись його плеча. — Якщо хочемо використати ці дзеркала як підказку, треба йти за ними.

Вирій кивнув, відчуваючи прилив адреналіну, і обережно вивів їх через бічний прохід, що вів із центру управління до вузьких коридорів лабораторії. Монітори зображали маршрут клонів, і вони намагалися йти тихо, ковзаючи вздовж тіней, стежачи за кожним рухом.

— Вони… не помічають нас поки що, — пошепки сказав Вирій, пробігаючи очима за лініями на схемі. — Але будь обережна: навіть одна помилка — і ми станемо видимими.

Лея відчула, як серце б’ється швидше. Вузький коридор пахнув холодним металом і злегка електролізованим повітрям, від якого в носі щипало. Кожен крок лунав, мов відлуння у порожньому тунелі, але вони продовжували просуватися, поки на горизонті не з’явилися рухи — три клони попереду.

Клон Леї йшов трохи попереду, і відразу стало зрозуміло, що її посмішка така ж, як у Лєї, тільки гостріша, з кутами, що різали, наче лезо.

— Ти м’яка, — почула Лея холодний, різкий голос. — Ти тремтиш, коли кажеш «добре». Ти вибачаєш, і це твоя слабкість.

Лея зробила крок вперед, не відводячи погляду. — Це моя сила, — сказала вона тихо, — бо я вибачаю себе. І маю на це право.

Клон скривився, губи тремтіли у злобній усмішці. — Ти ніколи не витримаєш тиск.

— Я витримаю, — Лея поклала долоню на груди Вирію. — Ми витримаємо.

— Це не аргумент, — клацнув клон, мов програма, що збирається обнулити її впевненість.

— Це відповідь, — Лея усміхнулася, і в цьому посмішці була і ніжність, і сталь. — А аргументи — в залік потім.

Вони рушили далі, намагаючись залишитися непомітними, але тут сталося несподіване. Клон Леї різко обернувся на шум, який Лея ненавмисно створила, коли ковзнула ногою по металевому жолобі. Його рух був настільки швидким і раптовим, що Лея зупинилася, відчуваючи, як холодний страх прокотився спиною, ніби крижаний вітер.
— Ти йдеш за мною, — промовив клон, голос був знайомий і одночасно чужий, відлунюючи в коридорі, як скальпель.

Лея миттєво зробила крок убік, ковзаючи вздовж стіни, і її серце б’ється шалено. — Так, — сказала вона спокійно, але всередині тіло тріпотіло. — Ми стежимо, щоб зрозуміти, як ти думаєш.

Вирій стискав щелепи, його пальці тремтіли від напруження, але очі залишалися спокійними. — Лея, будь готова, — шепотів він, нахиляючись ближче. — Вони намагаються відштовхнути нас страхом. Не дайся.

Клон Леї зробив крок уперед, і Лея відчула легкий штурх, наче сама лабораторія стискала їх між собою. Вона миттєво пригнулася, ковзаючи трохи збоку, щоб залишатися поза прямою лінією зору клонів.

— Вирію, план «дзеркала» активний! — прошепотіла вона, ледве чутно. — Вони перевіряють рішучість, але ми можемо використати їхню увагу проти них самих.

Вирій кивнув, швидко підхоплюючи її думку: — Добре. Тримайся поруч. Якщо ми рухатимемося разом і не покажемо страху, вони не зможуть повністю нас зупинити.

Раптом з бокових проходів миттєво з’явилися ще кілька клонів. Вони оточили Лею і Вирія, рухаючись майже безшумно, мов тіні, що виникають із стін. Вирій відчув холодне натискання на плечі і спину, а Лея інстинктивно притиснулася до нього.
— Не панікуй, — прошепотіла Лея, стискаючи його руку. — Ми використаємо це. Їхні дзеркала — наш інструмент.

Вони зрозуміли, що це лише перший етап психологічного випробування: клони обмежили простір, перевірили реакції на страх і рішучість, і у цьому випробуванні здатність залишатися спокійними стала ключовою.

— Холодно, швидко, злагоджено, — шепотів Вирій, відчуваючи, як серце б’ється шалено. — Будь-яка паніка — і вони нас блокують повністю.

— Я знаю, — Лея тримала його руку міцно, відчуваючи тепло, що заспокоювало. — Ми контролюємо цю гру. Вони ще не зрозуміли, що дзеркала можна обіграти.

Їхні погляди зустрілися — у мовчазному обміні було все: довіра, рішучість, напруження і ніжність. Наступний крок мав показати, чи зможуть вони використати дзеркала клонів проти самих клонів і залишитися вільними.