58.4 — Кухня-пастка

— Ласкаво просимо на перше випробування! — раптом прогримів голос Ратона, коли всі детективи переступили поріг турнірної кухні. Він стояв на невеликому помості, піднявши лапку, мов диригент перед оркестром. — Тут ви доведете, хто справжній майстер спецій, а хто просто любить гарно стояти на кухні!

Команда обережно ступила на плиту: кухня пахла свіжим тістом і гострими приправами, а дивні звуки — скрегіт міксерів, гарчання духовок та іноді невеликий «бум» з-за рогу — робили атмосферу схожою на живий кулінарний квест. Екран над робочим столом миготів новим рецептом, який постійно змінювався: кожна інструкція з’являлася буквально через секунду після попередньої.

— Це як кулінарний квест, — прошепотіла Лея, дивлячись на безкінечний потік команд на екрані.

— Більш схоже на бойовик із сковорідками, — тихо додав Вирій, підкручуючи рукавичку на руці.

Ерік і Тесса одразу розділили завдання: він відповідав за замішування тіста, а вона — за нарізання інгредієнтів. Їхні рухи були відточені та швидкі, мов танець: Ерік замішував тісто, а Тесса точно кидала овочі та спеції у миску, одночасно уникаючи випадкових «вибухів» сковорідок.

— Ой! — вигукнула Тесса, відскочивши, коли сковорідка раптом вистрілила млинцем, і той ледве не зачепив її плече. — Ерік, ловиш?
Ерік схопив млинець у повітрі, немов фокусник, і підморгнув:

— Завжди, кохана!

Тим часом Вирій і Лея стояли за іншим столом, намагаючись координувати приправи, які вносили в рецепт магію смаку. Вони синхронно додавали дрібку шафрану та щіпку солі, при цьому легко торкалися рук, що викликало невелике почервоніння обох.

— Тільки обережно, — прошепотіла Лея, посміхаючись. — Цей міксер може розбризкувати тісто у будь-який момент.

— Я знаю, — тихо відповів Вирій, тримаючи миску, — але я завжди готовий до несподіванок.

В цей момент Лум і Кая, захоплені власним «допомаганням», натискали кнопки на панелі хаотично. Моментально кухня вибухнула феєрверком із пюре та соусу, що розбризкувалися у всі боки.

— Увага! — закричала Тесса, відштовхуючи Лума вбік, щоб він не потрапив під струмінь тіста. — Лум, постривай!

— Я допомагаю! — заперечив він, сміючись, у той час як Кая зойкнула від холодного бризку пюре:

— Бррр! Ви знову робите “цьом-цьом” очима! — вигукнула вона, кидаючи погляд на Векс і Тео, які стояли поруч і якраз мило посміхалися одне одному.

Тео розгублено поглянув на Векс:

— Емм… вона… вона має рацію…

— Ой, — сміючись, прошепотіла Векс, — здається, хтось підглядає за нами!

Пара червоніла, ледве стримуючи сміх, а Кая на всю кухню додавала комічного хаосу своїми коментарями та спробами натиснути на всі кнопки відразу.

Тео і Векс, працюючи поряд, змогли використовувати хаос на свою користь. Вони швидко підхоплювали літаючі інгредієнти і скидали їх у миски, синхронність їхніх рухів була вражаючою, і навіть під час хаосу між ними виникли ніжні погляди.

— Я завжди хотіла, щоб нас обливало тістом разом, — жартома сказала Векс, посміхаючись і намагаючись ухилитися від ривка міксера.

— А я завжди хотів тебе потім витирати, — тихо відповів Тео, і обидва замовкли на кілька секунд, посміхаючись і трохи червоніючи.

Між тим Тесса та Ерік відчайдушно працювали над стабілізацією процесу. Ерік ловив млинці і відкидав їх убік, а Тесса на льоту скидала спеції у миску.

— Ох, — пробурмотіла Тесса, коли міксер раптом розбризкав трохи тіста на її обличчя. — Здається, я тепер виглядаю як справжній пиріг!

— Ідеально! — сміючись, підкинув Ерік. — Так і треба на початку кулінарного бою.

Лум і Кая, бачачи, що робиться хаос, намагалися «допомогти» ще більше: натискали кнопки та кидали ложки, запускаючи маленькі феєрверки пюре по всій кухні. Альфа гарчав несміливо, намагаючись втримати дітей від небезпечних маневрів, але маленькі герої сміялися і тікали від нього в грі.

— Мамо! — кричав Лум, намагаючись спіймати повітряні шматочки тіста.

— Кая! — реготіла вона, кидаючи ложку в міксер, який, здавалось, жив власним життям.

Весь простір наповнився сміхом, хаосом та ароматами спецій. А між рядами бійців Тесса й Ерік, Вирій і Лея стикалися поглядами, регулювали інгредієнти та одночасно намагалися зберегти порядок, ніби кухня перетворилася на справжній танцювальний майданчик.

— Готово! — вигукнув Ратон, намагаючись відшукати «Місячний шафран» серед розкиданих спецій, — але хто впорається з усім цим хаосом, отримає справжню нагороду!

І поки музика продовжувала весело гудіти над головами, кухня стала справжньою пасткою, де кожен рух міг привести до нових вибухів сміху, феєрверків тіста або несподіваних романтичних моментів між парою детективів. Маленькі й великі герої зрозуміли: навіть у хаосі можна знайти порядок — і трохи чарівного пригодницького сміху.