56.11 — Конфлікт і зізнання

Світло в куполі поступово ставало м’якшим, розтікаючись м’якими золотистими відблисками по блискучому листю величезної капусти. Але напруга у повітрі не спадала, навпаки — відчуття важливості і ваги моменту зростало. Лікар Хлорофілус, весь у своєму незвичайному зеленому костюмі, підкрався ближче до групи, оглядаючи кожного із них пильним, але водночас трохи грайливим поглядом. Він ніби зважував, чи готові вони почути правду, яку він неохоче відкривав.

— Ви, напевно, здивовані, — тихо почав він, мов шепотів, — але ця карта, що ховається серед листя, — це не просто гра чи загадка. Вона веде… до місця, де заховані докази — справжні докази корупції в самій мерії.

Серце Тесси раптово забилося швидше. Вона відчула, як в грудях з’явився легкий холодок — і захоплення, і страх водночас. Векс і Вирій, обмінявшись поглядами, теж не могли приховати серйозність моменту.

— Корупція? — обережно перепитав Вирій, нахилившись трохи вперед, щоб краще чути. — Тобто це… не просто секрет чи таємниця, а справжній гучний скандал?

— Саме так, — підтвердив лікар, ніжно погладжуючи штучну бороду, яка час від часу ховалась за зеленим листям його костюма. — Але ховати докази у відкритому салаті — це геніальний камуфляж. Хто б подумав шукати щось підступне в їжі? Особливо якщо це… селера! — додав він із посмішкою. — Її боїться навіть мій пес, а ви що думаєте?

Весь колектив не втримався і засміявся, навіть у цій напруженій ситуації гумор допоміг розрядити атмосферу.

— Тож лабіринт — це не просто місце для розваги? — Тесса зробила крок уперед, в її голосі відчувалася цікавість, що змішувалася з повагою до складності ситуації. — Це… фільтр, який вибирає, хто гідний пізнати правду?

— Так, саме так! — підтвердив лікар, киваючи головою. — Лабіринт — це сито, що відсіює слабких і недбайливих. Лише ті, хто дійдуть до центру, можуть заглянути за завісу. Ті, кому можна довіряти.

Саме в цей момент тихий стукіт у двері купола порушив напружену тишу. Всі миттю повернулися — у двері швидко зайшли Лум і Кая разом з Альфою. Діти виглядали трохи стомленими, але їхні очі світилися радістю від пригод.

— Ось вони! — вигукнув Вирій із полегшенням. — Ми шукали вас повсюди!

Лум миттєво підбіг до Тесси, обійнявши її з усією дитячою безпосередністю й емоційністю.

— Мамо! — вигукнув він, — я тут був, і це було супер! Салат — як справжній король!

Кая, тримаючи Альфу за повідок, усміхнулася і трохи підняла підборіддя, її погляд зустрівся з Векс, ніби вона вже вирішила, що саме вона — справжня королева цього зеленого царства.

Лікар Хлорофілус спостерігав за дітьми з м’яким трепетом і ніжністю в очах.

— Вони чесніші за багатьох дорослих, — промовив він, — їхня відвертість і щирість роблять їх справжніми шукачами правди.

В повітрі купола повільно наростав легкий шепіт — ніби сама капуста оживала, перегукувалася з їхніми почуттями, а команда відчувала, що стоїть на порозі чогось більшого, ніж просто розслідування.

Тесса зробила глибокий вдих і поглянула на команду.

— Здається, тут ми знайдемо те, що шукали. Тепер треба бути ще обережнішими.

Вирій лише підтвердив її слова поглядом, і в їхніх очах палало нове, непохитне рішення.

А в цей час Альфа, ніби відчуваючи, що щось починається, тихо присів біля ніг Каї, обережно потикаючи носом у її руку, наче просячи: «Тримай мене міцніше».

І хоча вечір за вікном купола став майже темним, у серцях героїв горіло яскраве світло надії і рішучості.