Хроніки Пі і Ца: детективні історії

56.5 — Мапа складається

У кімнаті агентства пахло кавою і свіжою папером, а за великим дерев’яним столом зібралися всі — від дорослих до малечі. Навколо розкладалися клаптики паперу, які мов маленькі пазли чекали на свій час, щоб скластися в єдину картину. Стіл перетворився на поле битви фрагментів, кожен з яких ховав маленьку загадку — і кожен хотів докласти руку, щоб розкрити її.

Лея присіла на край столу, уважно роздивляючись кілька шорстких країв, і раптом вигукнула:

— Гей, дивіться! Ось ці двоє підходять один до одного, — майстерно поєднавши шматочки, вона показала, як вони ідеально зчепилися. — Це точно частина однієї мапи!

Тесса крутила в руках чашку кави, підняла брову і з легкою усмішкою зауважила:

— Пазл, що пахне таємницею і кавою. Ця мапа точно не проста гра.

Вирій, немов досвідчений кравець, акуратно прилаштовував клаптик до клаптика, і на столі повільно вимальовувалася величезна спіраль, що звужувалася, мов шлях у невідоме.

Тео, який стояв збоку і підглядати, не втримався від жарту:

— Ну-ну, це ж лабіринт! Здається, він схожий на голову капусти. Можливо, це… «Огороджена зона для людей з фобією маринованих огірків»?

Всі розреготалися, крім Лії, яка нахилилася і серйозно промовила:

— Чекайте-но, гляньте сюди. Тут написано «Вхід».

Усі затамували подих, вглядаючись у маленьку позначку. Поруч — яскравий червоний знак у центрі спіралі, ніби маяк у темряві.

— Центр лабіринту, — прошепотіла Лея, наче сама собі. — Там точно щось важливе.

У кімнаті раптом настала тиша. Навіть Альфа, який зазвичай не ніс свою собачу балаканину, тихо ліг біля ніг Лумчика, ніби відчував, що попереду — справжня пригода.

— Що ж це все означає? — задумливо мовила Тесса, дивлячись на всіх. — Ми стоїмо на порозі чогось більшого.

Лум, який до цього часу тихенько бавився шматочками картону, підняв голову й запитав:

— А можна я теж піду в лабіринт?

— Звісно, — усміхнулася Лея, нахиляючись до нього. — Ти наш найменший, але найхоробріший дослідник.

Тео підійшов до дітей із пропозицією допомогти:

— Хочете долучитися? Допоможемо скласти мапу разом.

Лум з ентузіазмом кивнув і простягнув руку до клаптика, який тримала Лея:

— Це — шматочок! Тут листя!

Кая уважно вдивлялася в кольори:

— А тут зелений, як у мене на сукні!

— Правильно! — підхопила Лея. — Ти справжній експерт із зелених відтінків.

Альфа носився навколо столу, стрибав між ногами, час від часу клацав носом по паперу і несподівано зупинявся біля певного клаптика, ніби натякаючи.

— Що це ти там знайшов, Альфа? — посміхнулася Тесса, погладжуючи пса.

Вирій доторкнувся до того самого клаптика — візерунок листя був трохи інакший.

— Мабуть, тут починається наша спіраль, — сказав він, приклавши шматочок на початок кола.

Лум голосно вказував на різні частини мапи:

— Ось тут! Ось тут! Це ж наче тунель!

— Тунель? — Тео підняв брову, зацікавлено. — Можливо, це і є шлях до центру?

Кая раптом вказала пальцем на клаптик, що лежав окремо від решти.

— А цей? Чому він сам?

— Можливо, — припустила Лея, — це останній ключ, що зв’яже всі частини докупи.

Всі затихли, коли Лея акуратно вставила цей клаптик у мапу. Спіраль замкнулася, утворивши цілісну картину — великий лабіринт, що вабив загадкою.

— Ми це зробили! — вигукнула Кая, розпливаючись у посмішці.
— Разом, — підсумувала Тесса, поглянувши на кожного. — І це тільки початок.

Альфа обнюхав мапу, а потім ніби на знак задоволення завив на коротку мелодію, більше схожу на собачий спів.

— Мабуть, він теж чекає на пригоду, — усміхнувся Вирій.

У кімнаті запанувала тепла атмосфера — суміш задоволення від виконаної роботи, нетерпіння і дружньої єдності.

— Що ж, — сказала Лея з легким хвилюванням, — тепер нам треба вирішувати, що робити з цією мапою.

Лум, схилившись над столом, потягнувся за чашкою Тесси з кавою, та вона з усмішкою відсунула її вбік:

— Лумчику, — засміялася вона, — ти ще маленький, але вже можеш бути нашим маленьким детективом.

Кая підбігла, розмахуючи маленьким шматочком мапи, і вигукнула:

— Я буду охороняти наш лабіринт!

— А я — шукати вихід, — додав Лум, підморгуючи.

— Отже, маємо команду! — підтвердила Лея, піднімаючи руку, і всі дружно поклали долоні разом.

— Команда «Пі і Ца» — в дії! — вигукнула Тесса, і навіть Альфа весело затявкав у відповідь.

Так мапа була складена, а їхня подорож — на межі початку.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше