44.13 — Епілог справи

Після останніх хвилювань у повітрі, що довго висіли над агентством «Пі і Ца», нарешті запанувала довгоочікувана тиша. В кімнаті панував аромат розпеченого сиру і свіжої піци, що розходився теплим хмаром над столом, вкритим кольоровими серветками з яскравими смужками соусу та парою недопитих чашок какао. За вікнами вечір поволі опускався на місто, залишаючи слід рожевих і золотистих променів.

Всі шестеро сиділи разом, у м’яких піжамах, з розпатланими волоссями і розслабленими обличчями, які тепер не тривожили страхи чи адреналін від небезпеки, а просто м’яка втома — втома від справжнього, такого потрібного спокою.

Тесса ніжно притисла до себе Лума, який, ще зовсім крихітний, спав, видаючи тихі солодкі сопіння. Ерік, спостерігаючи за ними, похитував головою і посміхався:

— Не можу повірити, що ми нарешті сідаємо за піцу без сирени на задньому плані або вибухів… Це як сон.

Вирій, кидаючи погляд на портрет, що нещодавно з’явився на стіні — зображенням малюка в памперсі, тримаючого прапорець з написом “Справу закрито. Ворог: памперсний” — додав з іронією, але й з помітною гордістю:

— Наш ворог був маленький, але дуже впертий.

Лея, що тихенько сміялася, спираючись на плече Векс, зауважила:

— І хто б міг подумати, що найбільший виклик у нашій кар’єрі — це немовля з розумом дорослого?

— Та ще й з жахливим почуттям гумору, — додав Тео, підморгуючи, поки обережно тримав на руках Каю, яка жадібно посміхалася всім навколо.

— Але тепер Доктор ЗуЗу у надійних руках “Служби для Технологічних Клонів Немовлят”. Від нього більше проблем не буде, — твердо заявив Вирій, ніби ставлячи крапку в цілій історії.

В цей момент Ерік відкрив товсту книгу зі шкіряною обкладинкою — власноруч написану ним для Лума — і, присівши на край дивану, почав тихо читати:

— Одного разу, в далекій лабораторії, народився малюк, що мав серце більше за всіх...

Лум, очі якого блищали від зацікавлення, розплющив їх широко, немов ловив кожне слово. Кая, вже впевнено роблячи свої перші кроки, повільно підійшла до Векс і зупинилася у його обіймах.

Векс, тримаючи малечу, лагідно усміхнулась і тихо сказала:

— Перші кроки... У нашому новому домі. Це не просто символ — це початок нового життя.

Лея подивилася на Вирія з ніжністю, що світилася у кожному її слові:

— Мені наснився Лум. Він був уже дорослим, сильним агентом, який допомагає нам відкривати нові справи. І знаєш що? Він не сам.
Вирій, обіймаючи Лею, відповів з посмішкою:

— Можливо, це знак... що наша історія тільки починається. І що майбутнє ще світліше, ніж ми могли уявити.

Тео, який нарешті спустив Лума на підлогу, поставивши музику, почав легкий танець, від якого Лум не міг стримати сміху.

— Ось так і починається справжня пригода, — додав Тео, підморгнувши всім.

Останній кадр поступово розмивається — Лум і Кая стоять у просторому, світлому офісі. Вирій, вже сивий, але усміхнений, дивиться на них з любов’ю і надією. На табличці під портретом золотими літерами написано:

— Але це — інша історія.

Світло повільно гасне, залишаючи відчуття спокою, тепла і впевненості у майбутньому.