43.20 — Повернення

У домі пахло розмарином і печеними томатами — піца підходила в духовці, а Векс і Тео синхронно схилилися над тістом, посперечавшись, чи доречно сьогодні ананаси.

— Я казала — класика! — надулася Векс, підкидаючи оливки в повітрі й влучно ловлячи їх на ходу.

— Але класика — це ми. А піца має бути пригодою! — Тео клацнув пальцями і гордо кинув кільце ананаса просто в центр тіста. — Дивись, це як сонце посеред шторму.

— Це як провал у смакових рецепторах, — буркнула Векс, але посмішка в неї була до вух.

У вітальні було спокійніше. Тесса гойдала Лума на руках — він уже майже заснув, сопів у її плече, а Ерік сидів поруч і ніжно водив пальцями по його спинці, рахуючи дихання.
— Ще трохи, і він відпливе у сон, — прошепотіла Тесса.

— Нарешті. Це був найдовший морський бій у моєму житті, — зітхнув Ерік, але на обличчі в нього була така любов, що навіть годинне колисання здавалося раєм.

І саме в цю мить — дзень! — відчинилися двері.

— Сюрприз! — долинув знайомий голос Леї.

Тео мало не вивалив піцу з рук, а Ерік ледь не підскочив — Лум від несподіванки гукнув:

— Аа-аа!

— Ні! — простогнав Ерік. — Він же майже спав!

Але вже було пізно. Малюк прокинувся і, побачивши новоприбулих, витріщився, а тоді весело закалатав руками у повітрі.

У дверях стояли вони — Лея у злегка засмаглій куртці, з розкуйовдженим волоссям і шалено сяючими очима, Вирій — у світлій лляній сорочці, з рюкзаком на плечі, і Альфа — гордо, наче маршал із відпустки. Пес спершу гавкнув, а тоді рвонув вперед, відразу до Тесси й Еріка, обнюхуючи їх і Лума, ніби перевіряв, чи всі на місці.

— Вже не спить, — констатував Ерік, скрививши обличчя. — Дякую, Альфа. Особливо за гавкіт.

Альфа відповів тихим гавом, а потім гордо сів біля Векс, немов усе так і було задумано.

Лея, не втрачаючи ні секунди, виставила вперед руку.

— Та-даам! Я тепер офіційно з обручкою! — блискуче кільце виблискувало на сонці, а усмішка в неї була щасливішою за всі попередні.

— Нарешті! — вигукнула Тесса, обіймаючи подругу.

— Оце так блиск! — сказала Векс, одразу піднявши Леїну руку ближче до світла. — Угу… А тепер порівняймо, — вона скинула з пальця свою обручку, — у кого сяє сильніше?

— Якщо це змагання, — підхопила Тесса, — я за справедливе журі.

— Альфа, голосуєш? — Тео підняв лапу собаки вгору, і всі розсміялися.

Чоловіки ж, як завжди, обіймалися коротко, але щиро. Тео ляснув Вирія по плечу:

— Ну що, вижив?

— Навіть більше, — відказав Вирій з усмішкою. — Я тепер чоловік. Офіційно.

— У тебе немає вибору, пам’ятаєш? — підморгнула Лея з-за спини.

— Звісно, — відказав Вирій. — Я просто чекав, коли хтось нарешті вирішить, що мене можна любити на постійній основі.

— І от вона — я! — Лея грайливо стусонула його в бік.

Тим часом Лум на руках у Тесси знову почав вириватися, витягуючи рученята до Альфи.

— Пе! — вигукнув Лум, тицяючи пальчиком у бік Альфи, який саме солідно позіхав біля дверей.

У кімнаті запала тиша.

— Він сказав "пес"? — Тео витріщився, обернувшись до решти, немов став свідком наукового прориву.

— Ні, — простогнав Ерік, масуючи собі скроні, — він сказав "без". Як "безсоння". Бо ми знову не поспимо.

— Ерік, — Тесса ніжно погладила Лума по спинці, — ти просто ревнуєш, що він сказав "пес" раніше, ніж "тато".

— Він ще й не казав "тато", — зітхнув Ерік трагічно. — Пес — це собака. Тато — це людина, яка о третій ночі співає колискові і варить кашу з одного рисового зерна.

Альфа з гідністю підняв голову, поглянув на Еріка, і гавкнув — один раз, глухо, але дуже влучно.

— Все. Я офіційно програв собаці, — буркнув Ерік і потягнувся за чайником.

— Пе-е! — ще раз радісно вигукнув Лум і захихотів, тицяючи ручкою в Альфу, який гордо ліг, немов усвідомлюючи свою перемогу.

— А знаєш, — всміхнулася Тесса, — може, наступне слово буде "піца"?

— Пі-пі! — сказав Лум, і всі перезирнулися.

— Якщо він скаже “Тео”, — прошепотів Ерік, — я переїжджаю в сарай. — і згодом добавив — Це несправедливо, — відповів Ерік, імітуючи образу, — я ж варив суп.

— До речі, — підхопила Векс, — піца готова! Хто голодний?

— Я завжди! — Тео потягнувся до духовки. — І, між іншим, там ананас!

— Господи, рятуйте, — зітхнув Вирій.

— Але з беконом, — підморгнув Тео. — Я навчився компромісам у шлюбі.

— Гаразд, — посміхнулась Лея. — А тепер, перш ніж хтось щось з’їсть, я покажу ще два нових браслети і одне татуювання, зроблене в Португалії.

— Ви що, реально об’їздили пів світу? — спитала Тесса.