Розділ 43 — "Найсмачніше весілля"; 43.1 — Тесса і тортовий марафон

— Наступний! — урочисто вигукнула Тесса, вмощуючись на м’який стілець перед черговою коробкою з написом «Ніжна Груша з Лавандовим Бісвітом».

— Це вже одинадцятий, — м’яко нагадала Лея, занотовуючи в блокнот. — І вісім з половиною ложок тому ти сказала, що ти «відчула істину».

— М-м… це була попередня істина, — відказала Тесса, зосереджено тримаючи вилку в повітрі. — Зараз я відчуваю… продовження істини. Можливо, смачніше.

— Вона з'їла більше, ніж я за всі свята в житті, — пробурмотів Тео, притулившись до крісла навпроти. Він тримав у руках планшет і записував у ньому щось під назвою «Калорійний щоденник нареченої. Частина ІІІ: Бісвітний фронт».

— І ще буде «частина IV: Печиво контратакує», — додав Ерік з легкою посмішкою, сидячи трохи осторонь з кухонним термометром у кишені. Він перевіряв температуру кожного шматка: це був його спосіб зберігати спокій у вирі дегустаційної бурі.

Векс тим часом влаштувалась поруч із Тессою, тримаючи у руках ложку й рахуючи вголос:

— Тринадцять... чотирнадцять… п’ятнадцять ложок цього. В тебе з’явилась нова суперсила — безкінечне смакування. Я в захваті.

— Ти не розумієш, — відповіла Тесса, ковтаючи шматочок з таким виразом, ніби слухає оперу. — Це не просто торт. Це... душа весілля. Я не можу обрати, поки не розпізнаю всі нюанси: післясмак, текстуру, температуру фрукта, глибину карамелі...

— І глибину кишені, — додав Тео, показуючи графік. — Бюджет тортів уже змагається з орендою піцерії на Місяці.

— Дай їй спокій, — озвався Вирій, підкладаючи під спину Тессі ще одну подушку. Він не коментував кількість тортів — він просто мовчки тримав поруч склянку з водою, серветки, крем для рук, термометр (на всякий випадок) і навіть антицукрову м’яту.

— Як ти такий спокійний? — прошепотіла Лея, дивлячись на нього злегка зворушено. — Це тортовий апокаліпсис.

— Тому що це вона, — відказав Вирій, киваючи на Тессу. — І в її 

очах зараз точиться справжня битва за ідеальний шар крему. Хто я такий, щоб втручатись?

— Я... Я зробила висновок, — нарешті сказала Тесса, поклавши вилку. Всі завмерли.

— Який? — хором запитали п’ятеро.

Тесса поглянула на останній шматок торта і серйозно мовила:

— Треба ще раз пройтись по чотирьох перших. Можливо, я недооцінила малину.

— АААА, — протягнув Тео, склавши руки до лоба. — Це пастка!

— Це шедевр, — поправила його Векс.

— Це… Тесса, — просто сказав Ерік, сідаючи поруч і обіймаючи її за плечі. — І я люблю кожну крихту цього божевілля.

Альфа в цей час ліниво підповз під стіл і злизав крихту з підлоги, після чого голосно гавкнув. Схоже, голосував «за» торт номер пʼять.

— От, навіть Альфа підтримує, — радісно кивнула Тесса. — Значить, ми рухаємось у правильному напрямку!

Лея закрила блокнот.
— То ми переносимо фінальне рішення на завтра?

— Ага, — підтвердила Тесса. — З голоду ж рішення приймати не можна!
— В тебе четвертий торт ще не доїдений, — підказала Векс.

— Я не голодна. Я… художник.

І всі розсміялись. Весілля вже відчувалось у кожній ложці — разом із любов’ю, посмішками, і надмірною кількістю карамелі.