Хроніки Пі і Ца: детективні історії

42.4 — Клуб майбутніх татусів

— Що ж, брате... — Тео розклав перед Ерком серветки, чайник з ромашкою і товсту книжку з веселою обкладинкою, де була зображена вагітна жінка з бейсбольною битою. — Наш час настав.

— Якщо це секта, я зразу йду, — сказав Ерік, примружуючись до заголовка:
«Що робити, якщо партнерка хоче народити в басейні посеред ночі (і при цьому тримає в руках половину твого серця)»

— Це не секта. Це... Клуб Майбутніх Татусів. Засновник — я. Членство — ти. Девіз — «Ніколи не панікуй. Або панікуй, але тихо».

Вони сиділи на дивані, обкладені подушками. На столику — пюре з бананів (для тренування терплячості) і плюшевий ведмедик, у якого Ерік уперто намагався загорнути в пелюшку.

— Слухай, — Тео перегортав сторінку. — Тут пише, що у деяких жінок можуть виникати бажання до незвичних речей. Наприклад, під час пологів вони можуть захотіти слухати звуки бегемота, що жує моркву.

— Чудово. У мене є плеєр із записом сварки Альфи з роботом-пилососом. Може зійде.

— Іще тут: "Не сперечайтесь із жінкою в пологах. Навіть якщо вона стверджує, що вміє викликати дощ."

— Це взагалі якось пророче, — Ерік потягнувся за чаєм. — Вчора Тесса сказала, що відчуває дощ за пульсацією в мізинці.
І дощ справді пішов.

— Я починаю думати, що вони вже відьми, — Тео шепоче, озираючись. — Векс сьогодні сказала, що я розсиплю борошно. Через три хвилини я послизнувся на... борошні. Я не памʼятаю, звідки воно взялось.

Раптом на столі блимає планшет.

— Ага, вони надіслали відео, — Ерік натиснув плей. — "Підготовка до партнерських пологів". Це треба подивитись.

— Гаразд, давай. Ми ж — клуб. Ми зможемо.

Спочатку — м’яка музика. Жінка в кадрі розповідає:
"Партнерські пологи — це емоційна подорож у глибини довіри. Спільна участь у народженні нового життя..."

— Це мило, — сказав Тео.

— Дуже. Можна йти?

— Заткнись, слухай.

Але потім камера наблизилась... і почалося реальне відео.

— Ой! — Тео рвонув ковдру на себе. — Чому вона так кричить?! Це як крик слона, якого вдарили током!

— Це ще нічого, — Ерік затулив обличчя долонею. — Зачекай, тут... о, ні!

— ВОНА ЩО, ТОЙ КРИК — ЦЕ НЕ МОНТАЖ?! — Тео вже витирав піт із чола, хоча кондиціонер працював на максимум.

— Це не спецефекти. Це... це...
— Це... життя, — сказала голос за кадром відео, і Тео хрипко відповів:

— Це... жах.

— Ми повинні це витримати, — Ерік дивився, як крізь війну. — Ми мужики. Ми...

— Я хочу назад у той момент, де ми обговорювали пелюшки!

Альфа, почувши крики, заліз під стіл і почав гарчати на планшет.

— Це поганий знак, — сказав Тео.

— Це... жахливий знак, — погодився Ерік.

У цей момент у двері заглянули Векс і Тесса, обидві з мокрим волоссям після йоги. Векс тримала банан, Тесса — кокосову воду.

— Ну як відео? — Векс хитро.

— Як після війни, — прошепотів Тео, дивлячись у порожнечу.

— Ми ще зробимо тест на симуляторі потуг, — сказала Тесса. — Щоб ви краще відчули процес.

— Мені здається, я вже не відчуваю свого серця, — промовив Ерік.

— То все добре. Родити — значно інтенсивніше, — підморгнула Тесса.

— Ми ще зустрінемось, брате, — Тео подав руку Еріку. — Якщо виживемо...

— У Клубі Майбутніх Татусів — з почесною травмою! — додав Ерік.

Вони обійнялись, притискаючи до себе плюшевого ведмедика, ніби той міг усе полегшити.

А Альфа в цей момент безтурботно їв борошно, яке Тео випадково знову розсипав. Очевидно, пророцтво Векс збулось вдруге.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше