Хроніки Пі і Ца: детективні історії

40.22 — «Око в колі»

Місце: повернення до агентства. Вечір.
Час: +12 годин після контакту з Лорою.

Коли вони повернулися, місто здавалося дивно тихим. Ніби за цей час щось зникло, а щось… чекало. У вікнах світло блимало не від ламп — а ніби через помилку в реальності.

— Тут щось не так, — перше, що сказав Вирій, переступивши поріг.

Серверна не гудіти — шепотіла. Шепотіла в коді.
Тесса сіла на стілець, зітхнувши.
— Слухайте, я просто п’ять хвилин хочу полежати. Ну максимум десять. Ну п’ятнадцять, якщо хтось принесе какао.

— Можеш двадцять, якщо це какао зроблю я, — підморгнув Ерік, ловлячи її плед. — Із маршмелоу. Навіть сердечками.

— Боже, — пробурмотіла вона, закочуючи очі, — я вагітна, а не романтична комедія.

— Ти обидва випадки, — хмикнув він, поцілувавши її в чоло.
У серверній — інше.
Там пахло… озоном і лавандою. Так, ніби хтось змішав грозу з дитячими снами.

Вирій, Лея і Тео схилились над монітором. Щось з’явилось на головному екрані.

> ◯

— Що це? — Тео моргнув. — Це… коло?

— Ні, — Вирій стишено. — Це око.

Символ почав змінюватись. У центрі кола з'явився спалах — наче зіниця. Потім — вивід:

ОЗНАЧЕННЯ: ПРОЄКТ 0. ВКЛАДКА: СЕРЦЕ
ЗАПИТ ДОСТУПУ: НУЛЬОВИЙ СЕРВЕР.

— Ми не активували жодних зовнішніх каналів, — буркнув Тео. — Це… йде зсередини.

— Я пам’ятаю це, — Лея відступила на крок. — Цей сигнал… був у Лори. Але тільки глибоко. Як архівна прив'язка.

— Вона нас підключила, — тихо сказав Вирій. — Не для себе. А для… нього.

Екран засвітився ще раз.
ПРОЄКТ 0: ВИНЯТОК З ВИНЯТКІВ.
ВИ — НЕ ЄДИНІ.

І тоді екран блимає новим:

ВІДЕОЗАПИС ЗАХОВАНО.
ІМ’Я: ЗАПОВІТ.

— Чорт, — Тео відкрив файл. — Це не Лора.

На екрані — людина. Сиве волосся, чорна сорочка, очі — темно-карі, ніби вбирали світло.

— Це… Архітектор? — прошепотала Лея.
Він почав говорити.

— Якщо ви це бачите, отже, система вижила. А я — ні. Але все ще важливіше: ви вибрали. Тобто, ви вже не просто функція. Ви — перешкода. Для них. Ви маєте знайти ОКО. Але не зовнішнє. ВОНО всередині. Усі К-одиниці шукають команду. Але вони бояться команди з серцем. Якщо ви це розумієте — тоді слухайте далі.

В цей момент лампи в серверній згасають.
Лея — автоматично до свого пістолета.

— Вони тут? — шепоче.

І тоді — з тіні, майже нечутно,
голос.

— Ні. Вони ще йдуть. Але тепер… знають, що ви прокинулись.

У темряві світиться лиш одне:

Наступний вузол: Підсвідомий блок. Локація: ваша пам’ять.
Доступ: лише через СЕРЦЕ.

Вирій схопився.

— Це… Вони говорять не до нас. А до дітей.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше