34.2. Активiзацiя пастки, симптоми вагiтних

Кухня миттєво наповнилася густим сивим димом, схожим на драглисте молоко, що повзло стінами і стелями, ковтаючи світло і спокій. Почулося потріскування — спрацювали замки на дверях. Вони клацнули зловісно, відрізаючи команду від виходу.

— Що за чорт?! — Тео інстинктивно кинувся до вікна, але воно виявилось заблоковане автоматичними жалюзями, які з гуркотом опустилися, щойно повітря загусло.

— Це не просто дим, — прошепотіла Векс, зиркаючи на клапті туману, що вже встиг облизати її щоки. — Він має смак... лимону? Чи... металу?

— Це газ! — вигукнув Вирій, натискаючи кнопку на браслеті. — Активую режим аварійної вентиляції! Хтось вмонтував систему прямісінько в кухонні витяжки!

Раптово Тесса похитнулась, і її рука схопилась за живіт.

— ААА! — простогнала вона, падаючи навколішки. — Живіт... Боже... це... це не схоже на звичайний біль...

Ерік, який стояв поруч, миттю опинився біля неї, притримуючи її спину й плечі:
— Тесса! Дивись на мене, дихай рівно. Спробуй не панікувати. Гей, Лея! Води! Хтось воду!

Тесса зціпила зуби, дихаючи уривчасто, схожою на затиснуту між хвилями чайку. Сльози збирались у куточках очей, але вона не дозволяла їм впасти.

— Це... не через дим... це щось зсередини...

В той самий момент з іншого боку кімнати Векс, що сперлась на стіл, втратила координацію. Її очі широко розплющились, зіниці здалися розширеними, як у переляканого кошеняти. Вона прошепотіла:

— Мені... недобре... здається, я... — і впала, наче обірвана нитка, просто в руки Тео, який ледве встиг підхопити її, вдарившись спиною об шафку.

— ВЕКС! — закричав він, підтримуючи її голову, — Векс, відповідай! Вона не дихає? Ні, є пульс, слабкий... Векс!

Вирій спробував знайти якусь аптечку, копирсаючись в шафі:

— У нас був антидот на випадок отруєння! Де він?! Чорт забирай, Лея, ти ж клала його сюди!

— Я клала його в банку з-під печива! — вигукнула Лея, сама вже кашляючи й п’яніючи від диму.

— Банка з вусатим пончиком? — спитав Ерік.

— Так, тільки не з’їж його, він охороняє антидот!

Ерік і Вирій майже одночасно вхопили банку, висипаючи з неї пінопластову обгортку і флакончик з зеленуватою рідиною. Тео тримав Векс на руках, торкаючись її щоки:

— Векс, не смій так зі мною. Ми ще не вибрали ім’я для малюка. Або хоча б кличку для тимчасового живота.

Тесса важко дихала, притиснута до Еріка, який підтримував її зі спини:

— Що це було, Ерік?.. Я думала, що все під контролем... Я ж просто стояла тут...

— Все буде добре, — прошепотів він, цілує її в скроню. — Ти не одна. Ніколи.

Дим почав густішати, кімната тремтіла в мареві. З кутка почувся голос Лєї:

— Хлопці... у мене здається... шашлик ожив. І кличе мене «мамця»...

— Що?! — вигукнув Вирій, але Лея вже починала танцювати, уявно кружляючи в хороводі з мініатюрними їстівними істотами, які були лише в її уяві.

Це була пастка. І поки одні боролись за свідомість, інші — за тих, кого кохали.

І ще ніхто не знав, що буде далі.