33.5. Фінал — правда і ще одна несподіванка

Ранок у агентстві розпочався з відчуття, що довга і дивна справа нарешті наближається до кінця. На столі розкладені документи, лабораторні висновки і безліч звітів — все це свідчення того, що команда зробила неймовірну роботу.
Перед тим, як усі зібралися за столом, у кімнаті настала мить тиші — команда повільно збиралася навколо. Тесса тихо ступила вперед, тримаючи в руках конверт із результатами тесту. Її посмішка була стриманою, але в ній промайнуло щось особливе — суміш хвилювання і радості.

Вона зробила глибокий вдих і, дивлячись кожному в очі, промовила з легким тремтінням у голосі, але з щирістю:

— У мене є новина. Це не зовсім про нашу справу, але... здається, у мене справжня вагітність.

Миттєво в кімнаті запала тиша. Всі перестали дихати, затамувавши подих, їхні погляди м’яко зосередилися на Тессі.

Ерік, спочатку ошелешений, потім поступово розпливався в ніжній усмішці:

— Тессо... це... це неймовірно.

Вирій крокнув уперед, обережно взяв її руку в свої долоні, наповнені теплом:

— Це початок нової історії. І ми поруч із тобою — завжди.

Лея, не втримавшись від жарту, підморгнула з іскристою усмішкою:

— Оце так поворот! Не борщ, не кавун — а справжнє диво, що росте зсередини.

Тесса відповіла ніжною усмішкою, відчуваючи тепло і підтримку. І в цю мить команда, об’єднана не лише роботою, а й теплом почуттів, сіли за стіл, готові до останнього обговорення, що закриє цю неймовірну справу.

Тесса, Вирій, Лея, Ерік, Векс і Тео зібралися навколо великого столу, обсмажені світлом весняного сонця, що проникало крізь вікна.

— Отже, — почала Тесса, — ми знайшли, що сироватку Х-88 виробляли нелегально в «ГастроГенезисі». Їхні партії були заражені помилковою формулою, яка викликала усі ці «вагітності».

Вирій додав, переглядаючи список вилучених пляшечок:

— Всі запаси кафе «ГастроСюрприз» вилучено і знищено. Лабораторію зачинено. Офіційно справа закрита.

Лея розслабилася, посміхаючись:

— І це означає, що всі наші мініатюрні борщенята, шашлички та кавунчики скоро перестануть танцювати на кухнях і у головах.

Ерік підняв келих з кавою і жартівливо підморгнув:

— Я сумую за тим бургерятком. Він був куди чемнішим, ніж деякі з нас.

Векс, посміхаючись, додала:

— Психологічна реабілітація «З’їсти й забути» — це буде відмінна програма для наших постраждалих «батьків їжі». Схоже, в них після цього експерименту тепер є всі шанси забути про кавунові пологи.

Раптом у кімнаті пролунав легкий чхальний звук.

Всі обернулися — Векс стояла біля вікна, прикривши ніс хустинкою, її очі на мить наповнилися ностальгією.

— Ой, знову цей запах кавуна... — сказала вона з усмішкою, наче пригадуючи далекі моменти.

Тео, стоячи поруч, підняв брову, поглядом мовлячи: «Не знову…»

Векс із іграшливою посмішкою дістала з кишені маленький тест. Вона подала його Тео. Він нахилився і побачив яскраві дві смужки.
— Позитивний, — тихо сказав він, і на обличчі з’явився суміш здивування та радості.

Тиша огорнула кімнату, а потім вибухнула емоціями — обіймами, сміхом і теплими поглядами.

Тесса, з посмішкою на губах, підняла келих:

— Ну що ж, тепер ми всі точно знаємо: не їжа. Не кавун. А от серце — точно не штучне.

Вирій взяв руку Векс, подивився в її очі:

— Це найкраща новина з усіх, що ми почули останнім часом.

І в цей момент, серед легких жартів, посмішок і тепла, команда відчула, що попри всі дивні пригоди, складні випробування і кумедні ситуації, вони разом — і це найголовніше.

Попереду — нові історії, нові загадки, але вже без кавунових пологів і борщових танців. Хоча… хтось же має тримати рівновагу, правда?

Світло проливалося крізь вікна, наповнюючи кімнату надією, любов’ю і початком нового розділу — життя, яке вони творили разом, щодня, з усмішкою і вірою в краще.