29.15 — Шалений план порятунку

Після різкого зіткнення Векс, Ерік і Тесса опинилися у вузькому, напівтемному тунелі, що звивався під казковою карамельною фабрикою. Тут, серед іскор пилу та запаху карамелі, трійця швидко збиралася у найшаленіший, найризикованіший план, який тільки можна було уявити.

— Добре, — почала Векс, витираючи з лиця краплі поту, — тепер нам треба викрутитися. Інакше Лея з Вирієм стануть вечерею для цієї цукрової лави.

Ерік, переглядаючи карту на пульті, кивнув:

— Проблема в тому, що у нас є два варіанти: пробити ланцюги і вибити ворогів — або… зробити заміну. Тобто, викрасти ворогів і підставити їх замість наших.

Тесса враз застигла і, розглядаючи проєкцію, вигукнула:

— Ти жартуєш? Вони — це Аґата, Архітектор і LX! Вони не просто банда зла, це сама суть плану Dessert! Це як міняти вовків на ягнят! Вони ж нас розірвуть на шматки.

— Але ж інакше наші друзі опиняться у казані, — прошепотіла Векс, озираючись на затягнуті у кайдани Лея і Вирія, чий голос у головах ставив тривожний ритм.

— Саме тому, — втрутився Ерік, — цей план має бути божевільним. Але геніальним.

Векс загадково посміхнулася і нахилилася ближче, шепочучи:

— Геніальність — це поєднання відчаю і трохи сміливості. Уявіть собі: ми відправляємо Архітектора, Аґату і LX у ту капканну пастку, в якій зараз висить Лея з Вирієм. Але замість того, щоб вони там страждали, наші — звільняються.

Тесса підняла брову:

— Звучить як сюжет для трилера, а не реальний план. Як ми це зробимо?

Ерік натиснув кілька кнопок на пристрої:

— По-перше, нам потрібен точний момент, коли охорона буде мінімально пильна. Векс, ти можеш відвернути їх увагу?

— Я вже думала про це, — відповіла вона, усміхаючись з хитрістю. — Я налаштую сигнал тривоги на іншому кінці фабрики. Тоді частина охорони побіжить туди, а ми з вами швидко проникнемо у приміщення з ланцюгами.

— Гарно, — схвально кивнув Ерік. — Потім, Векс, ти викрадаєш Архітектора і компанію, ми ж з Тессою зайдемо і звільнимо Лею і Вирія.
Тесса глянула на Еріка, її голос став тихішим, ніж зазвичай:

— І що далі?

Ерік взяв її руку і стиснув:

— А далі ми біжимо. І боремося за них — бо вони для нас не просто агенти. Вони наші друзі. І я хочу, щоб вони повірили в це, коли ми їх витягнемо.

Векс нахилилася і, з посмішкою, додала:

— Мені подобається, як ти говориш. Більше ніж цей карамельний кошмар.

Несподівано, десь з глибин фабрики пролунав звук сирени. Векс кинулася бігти вперед, вмикаючи на повну гучність свій пульт.

— Час! — вигукнула вона. — Починаємо шоу.

Ерік і Тесса, взявшись за руки, обмінялися швидкими поглядами. В їхніх очах спалахнула не тільки рішучість, а й ніжність, що пульсувала між ними, наче тихий обіцяючий вогник у морі хаосу.

— Пам’ятаєш, як казали, що ми з тобою горіти будемо? — прошепотів Ерік у вухо Тессі, і вона посміхнулася у відповідь, стискаючи його руку.

— Тільки не забувай, — додала вона, — що я — вогонь. А ти — повітря. Без мене ти не загоришся.

Вони кинулися в темряву, де світло карамельної пастки вже почало миготіти, ніби попереджаючи про майбутній вибух пристрастей, небезпек і боротьби.

План був шалений. План був божевільний. Але саме він міг врятувати їх — і місто.