23.4 — Абсурдні пригоди

Вечір обіцяв стати насиченим — в офісі «Пі і Ца» запанувала легка метушня. Всі на повну включились у полювання за «піца-привидом», але виявилось, що розслідування виявиться зовсім не таким серйозним, як здавалося на початку.

Тео метушився біля свого столу з гаджетами, намагаючись підключити одну з камер, але запах сиру, що залишився після останньої спроби приготувати піцу, несподівано перетворив його електроніку на справжній технохаос. Камера почала показувати то яскраві плями, то розмиті силуети… поки раптом на екрані з’явилося його власне відображення — він схопився за голову й зареготав:

— Ну звичайно, класична комедія положень: замість привида — я сам! Це вже справжня піца-казка.

Поки Тео намагався реанімувати свої гаджети, Ерік і Тесса стояли біля столу, перед останнім шматком піци, що залишився на тарілці.

Тесса, тримаючи його між пальцями, з викликом промовила:

— Ну хто сьогодні цей герой, що з’їсть останній шматок? Я, як справжня детективка, маю право на перший вибір.

Ерік підморгнув їй і з легким сарказмом відповів:
— Я! Бо я — лицар піци і рятівник команди. Здатен боротися за справедливість навіть на полі бою з смачною їжею.

— Лицар, що бореться за піцу, — пожартувала Тесса, — це вже новий рівень героїзму. Але можливо, ми могли б просто поділити?

— Ха! — сміючись, втрутився Тео, — Технології нам в поміч! Вже придумав, як створити машину, яка рівно наріже цей шматок на три рівні частини!

Лея, стоячи осторонь із саркастичною усмішкою, додала:

— О, чудово! Тепер нам бракує лише машини, яка б допомогла вирішити ваш любовний трикутник.

Тесса підморгнула їй у відповідь:

— Лея, ну це вже занадто! Хочеш сказати, що ми всі тут не просто детективи, а герої романтичного серіалу?

Сміх, жарти і легка іронія відволікали їх від основної мети — піймати загадкового піца-привида. Але ось Тео нарешті вдало підключив камеру і показав відео на великому екрані.

— Гляньте, — сказав він, — це відеозапис з камери біля піцерії. Там хтось чи щось рухається дуже дивно.

На екрані з’явився силует, що легко і граціозно рухався, немов танцював. Ніхто не заходив у приміщення, але явно хтось залишав сліди.
— Це наче чиясь гра з нами, — мовив Вирій, який пильно стежив за зображенням, — невидимий для камер, але залишає підказки.

Тесса зітхнула, відчуваючи, що попереду чимало роботи. І з легкою усмішкою додала:

— Наше розслідування тільки починається. Але перед тим, як знову поринути у справи, давайте не забувати — іноді життя потребує трохи гумору і, звичайно ж, піци.

Згодом у коридорі пролунав галас — команда рушила у чергову погоню, не знаючи, які курйози чекатимуть попереду.