22.3 - Вирій розкриває правду Тессі і Леї

Кімната для нарад у агентстві була звичною сценою для рутинних обговорень, але цього ранку вона перетворилася на арену для розкриття таємниць, що можуть зруйнувати довіру та дружбу.

Вирій стояв біля великого монітора, на якому світилися файли й документи — детальне досьє Еріка, зібране ним з академії та секретних джерел. Його руки трохи тремтіли, але голос був твердим.

Тесса сиділа на дивані, тримаючи в руках чашку, котра давно охолола, не відводячи погляду від екрану. Лея стояла поруч, поклавши руку на спинку стільця, ніби шукаючи опору.

— Я не знав, як вам це сказати... — почав Вирій, збираючи слова, наче в’язав вузли, які не мали розплутуватися. — Ерік... він був не просто одним з кращих курсантів академії. Він... був завербований. І не просто так, а для шпигунства.

— Що? — видихнула Тесса, наче дихання застигло в горлі. — Шпигун? У нашій команді?

Вирій натиснув кнопку, і на екрані з’явилися суворо засекречені документи: списки операцій, таємні коди, повідомлення, які жоден із них раніше не бачив.
— Ось, — сказав Вирій, показуючи на рядки, — досьє, що зберігалося під особливим грифом. Там є записи про кілька секретних операцій, в яких Ерік брав участь. Але жодного разу він про це не згадував нам.

Лея нахилилася вперед, читаючи по екрану.

— Це означає, що він міг працювати на ворогів? — її голос став гірким.

— Імовірно, так. — Вирій скоса подивився на двері, ніби чекав, що хтось увійде саме зараз. — У нього було подвійне завдання. Але я не впевнений, що він був лише маріонеткою. Здається, він почав сумніватися в наказах.

Тесса опустила голову, на очах блищали сльози.

— Ми з ним... ми разом стільки пережили. Як це все може бути правдою? Моя довіра — це те, що я ціную більше за все. І тепер я не знаю, кому вірити.

Лея сіла поруч і ніжно торкнулася плеча Тесси.

— Ми тут не для того, щоб судити. Ми команда, і зараз наша задача — розібратися. Вірити чи ні — це вже вибір, але спочатку треба зрозуміти всю картину.

Вирій мовчки кивнув, а потім додав:

— Я пам’ятаю, як бачив у ньому боротьбу. Він намагався знайти себе між двома світами. Але це тільки поглибило мої сумніви.

В цей момент до кімнати несподівано зайшов Ерік. Його обличчя було серйозним, але не сповненим гніву, радше — втомою і тривогою.

— Я чув все, — сказав він тихо, дивлячись прямо в очі кожному з них. — І я не буду заперечувати. Я не той, ким ви думаєте. Але я хочу пояснити. Мені потрібен час, щоб розповісти все.

Тесса миттєво кинулася до нього, тримаючи за руку.

— Ерік, ми тут не для того, щоб тебе карати. Ти — частина нашої родини. І як би не було важко, ми готові боротися за тебе.

Ерік стиснув її руку і промовив з болем:

— Я боюся, що зробив речі, які не зможу виправити. Але я дійсно кохаю тебе... і хочу довести, що можу бути кращим.

Раптом у кімнаті задзвеніло скло — вікно вибухнуло від удару ззовні, і в повітрі закрутилися пил і уламки.

Всі інстинктивно пригнулися, а Вирій, швидко підіймаючись, кинувся до Еріка:

— Здається, нам слід готуватися до дії. Ти під наглядом, Ерік.

Тесса тихо шепотіла:

— Ми разом, незважаючи ні на що.

Напруга в кімнаті сягнула піку, і перед героями став новий виклик — як впоратися з зрадою, що забрала їхню ілюзію про ідеального друга, і чи зможуть вони пробачити?