Хроніки Пі і Ца: детективні історії

16.6. Лея проти режисера

Коли камера мовчить, правда починає говорити.

У коридорі агентства було тихо. Надто тихо. Особливо для вечора, коли зазвичай Лея тренувалась із ножами, Тесса сварила Еріка за залишені шкарпетки, а Вирій намагався переконати свою чашку чаю не вибухати від магнітних хвиль сусідньої камери.

Але зараз — тиша. Навіть дрон із камерою зависнув біля входу, мов завмер.

Лея йшла навшпиньках. Вона вловила краєм ока рух — двері до кабінету Тесси, де зберігались важливі файли, були ледь прочинені. Всередині блищало світло планшета.

Вона тихенько прочинила двері… і застигла.

Біля столу стояв Альфонсо ДіЛайт — режисер, продюсер, король драматичного нахилу камери на 23 градуси. Він швидко щось гортав на екрані, а поруч на столі лежали… папки з помітками:
- «Справи Пі і Ца. Нерозкриті».

- «Смак смерті — фінальна версія».

- «Підозрюваний: Ерік. Стан — нестабільний».

— Ти серйозно? — пролунав голос Лєї, холодніший за соус з морозилки. — У кабінеті Тесси? Без попкорну?

Альфонсо здригнувся, але швидко повернув собі фірмову посмішку-із-вершками.

— О, Лєєєя. Це… дослідження персонажів. Я повинен знати вас глибше. Більше! Соковитіше!

— Знати нас глибше? — Лея взяла флешку, яка була під ноутбуком. — А це що? Відео Еріка, коли він зник на три дні в 15-му розділі? Як мило. У вас прямо колекція.

— Це… частина сценарію! Я знімав… — він знизив голос — …майбутнє.

— Майбутнє? — Лея наблизилась. — Ви знімали нас до того, як шоу почалось?

— Це було лише… тестове спостереження, — він посміхнувся нервово. — Продюсерська інтуїція! Я відчував у вас потенціал. Камера вас… любить.

— А я не люблю, коли в мене риються без дозволу. І особливо коли персональні справи лежать під вашим кремовим тоном 

на щоках, — вона блискавично витягла зі столу ще одну папку. — Це наша справа про зниклу вантажівку з пепероні! Ви що, весь час були поруч?

Альфонсо зробив крок назад. Його голос став солодшим:

— Лєєчко… Все заради шоу. За-ра-ди рейтингу! Ви — зірки. А в кожної зірки має бути… секрет.

— Тільки от знаєш що, Альфонсо? — Лея підняла флешку. — Наші секрети — не твої спецефекти. І я не дозволю, щоб хтось перетворив наше життя на розвагу для натовпу.

Вона різко відчинила двері.

— І якщо ти ще хоч раз торкнешся Тессиних речей — я змонтую тебе в реальному часі. Без фільтрів.

Альфонсо злегка вкрився потом. Коли двері за нею зачинилися, він прошепотів сам до себе:

— Все йде за планом. Вони вже всередині історії… А от хто її напише — ще питання.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше