16.2. Перше світло, перший мікрофон

У якому офіс перетворюється на знімальний майданчик, а драма — на товар.

— Що за... сауна зі світла? — пробурмотіла Тесса, прикриваючи очі долонею, коли її робочий стіл осяяли три лампи, кожна потужніша за совість під час знижок.

Альфонсо ДіЛайт стояв посеред агентства, як директор цирку, який тільки-но отримав жирафа з пір’яним капелюхом. Він командував зі своїм звичним блиском:

— Камера три — ближче до піци! Камера п’ять — ти зосереджена на Леїному профілі, бо вона має “силует бойової фаталіті”!
— А у вас є дозвіл від ЖЕКу на шість освітлювачів у одну розетку? — крикнув Вирій із кутка, де безуспішно намагався відкрити холодильник, загороджений оператором.

— Сцена одна! — закричав асистент. — Відтворення “справи з гастроклонами”!
— Чекайте... — озвалась Тесса. — Ми що, маємо грати самих себе?

— Ні-ні, гірше, — промовив Ерік, з’явившись у кадрі з табличкою “Консультант із безпеки і драматургії”. — Ви маєте грати емоції, яких у вас тоді не було. Ну, і в ідеалі — трохи стогонів, тріщин у стосунках і… отого всього. Пристрасть, Тессо. Пристрасть.

— Я тобі зараз покажу пристрасть, — сказала вона, склавши руки на грудях. — Аж до твого лоба долетить.

— Стоп! Це ідеально! — вигукнув Альфонсо. — Вони сваряться! Камера шість — знімай емоційне напруження в очах!

— Я просто не встигаю моргнути, — глухо пробурмотів оператор, — бо вона і справді напружена.

Тим часом, в залі для тренувань...

— Добре, ще раз: ти летиш на мене — але дуже повільно, — сказала Лея, поправляючи бойовий костюм, який їй видали зі словами «Глядачі люблять блиск».

— Я не можу літати повільно. Це суперечить гравітаційній етиці, — заперечив Вирій. Він уже три рази перечепився об проводи, двічі отримав по носі бутафорською сокирою і наразі стояв у бойовій стійці, що більше скидалася на балет.

— Ти маєш виглядати так, ніби б’єш, але не б’єш, — пояснив хореограф Альфонсо, хапаючи повітря. — І водночас зберігати чуттєвість. У тебе має бути обличчя, як у… сиру брі: ніжне, але з підтекстом!

— Якщо ще раз скажеш “чуттєвість” у контексті бою, я вдарю так, що камера зніме тільки монтаж щелепи, — спокійно заявив Вирій.

— Блискуче! — Альфонсо аплодував. — Це буде трейлер. “Він ніжний… поки не б’є”.

Повертаємось до головної сцени.

Тесса нервово знімала другий мікрофон із плеча.

— Я не можу зосередитись на справі, коли в мене в пазусі жужжить мікрофон сильніше, ніж фламенко на репетиції.

— А мені не дають вести технічний аналіз, бо “нецікаво аудиторії”, — додав Вирій. — Мене змусили аналізувати… свої почуття. До шпинату.

— Ну, а я, — усміхнулась Лея, — сьогодні тричі переодягалась, тому що “вишивка не досить трагічна”.

А от Ерік почувався… підозріло комфортно.

— Я вам казав — я люблю шоу, — сказав він, розкладаючи сценарій наступної сцени. — І, між іншим, у наступному епізоді нам слід розслідувати зникнення глядацького голосу з ефіру. Символічно, правда?

— Ерік, — спитала Тесса, — а ти впевнений, що справжній злочин — це не отут, просто зараз?

— Вау. Цей рядок точно візьму в промо. — підморгнув він. — І додам палаючі літери на фоні.

Усе виглядало, як фейєрія — блиск, піца, драми, і навіть несподіваний пробний поцілунок між... Лєєю та манекеном, який мав бути Вирієм.

Але ввечері, коли знімальна група пішла відпочивати, агентство лишилось у півтемряві. Тиша...

А десь у коридорі... скрипнули двері.