Хроніки Пі і Ца: детективні історії

9.8 — «Інтерв’ю з майбутнього»

Або «Що, якби стендапом керувала машина часу».

Це мало бути звичайне оновлення техніки.
Тесса чистила панель, Вирій щось клавіатурив, а Лєя пекла круасани поруч, коментуючи все з фоновою драмою.

— Не натискай оту кнопку з піктограмою спіралі часу! — сказав Ерік запізно.

Клац.

Екран мерехтить. Машина часу запускається… в режимі «Трансляція з майбутнього».

Голос із динаміка:
— «З’єднання з суб’єктом: “Тесса-2032” успішне. Увімкнення відео…»

З’являється… Тесса з 2032-го.

Вона носить капелюшок із антенами, халат із пайєтками й… обручку на дверці холодильника.
— Привіт, я Тесса з 2032. Я заміжня за холодильником.

Пауза. Тиша. Холодильник з офісу шепоче: «Ой...»

— Він турботливий, — продовжує Тесса. — Завжди холодний, завжди поруч. І завжди знає, коли в мене нервовий зрив — бо я їм більше сиру.

Інші “Я” приєднуються.

Лєя з 2032-го:
— Я гастропоп-зірка! Мій хіт «Любов і базилік» тримається в чартах уже 40 тижнів.
— А детективна робота? — питає Лєя-2025.

— О, це мій бек-вокал.

Вирій з 2032-го:
З’являється на екрані в халаті, з капучино.
— Я… викладаю філософію драми. А ще тримаю школу для ліворуких шпигунів.
— Ти що?! — здивовано питає Вирій-2025.
— Ну а що, після клонів, лабораторій і стельових борщів — це звучить спокійно.

Ерік з 2032-го не з’являється. Замість нього — запис:

— «Я не зміг вийти на зв’язок, бо… Знову тікаю з вибуху. Скучаю.»

Тесса-2025 стискає зуби.

— Ну от. Навіть із майбутнього він утікає.

Із трансляцією щось не так…

Камери починають глючити.
На екрані — швидкі уривки:

- Лея з рожевим ірокезом кричить: «Це не піца — це портал!»

- Холодильник одягає краватку і промовляє: «Я балотуюсь у мери кухні!»

- Тесса тримає дитину з підписом: «Це мій син. Його звуть… Тост.»
Раптово — все вимикається.

Екран гасне. Лея тримає круасан, що почав світитись.

— Що це було?.. — питає Ерік, який щойно зайшов.
— Наше майбутнє. Дуже... тривожне майбутнє, — каже Тесса.
— І, схоже, у мене тепер є чоловік-холодильник, — додає вона з втягнутими бровами.

— «Я не проти», — муркоче холодильник. — «Але попереджаю: я не розморожуюсь по суботах.»

Фінальна сцена:
Команда мовчки дивиться на машину часу. Потім на круасан, який ще світиться. Потім — на холодильник.

— Ми ніколи про це не говоритимемо. Ніколи. — каже Вирій.

Усі кивають. Але в Тесси — легка посмішка.

Вона шепоче:
— Тост. Гарне ім’я…




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше