Хроніки Пі і Ца: детективні історії

9.7 — «Справа про зниклий обід»

Або як правда буває загорнута у фольгу… разом з буріто.

Все почалося з моркви.

— Хтось вкрав мою моркву! — голосно обурилась Лея. — У мене було три! Ідеально вирівняних!
— Це може бути будь-хто, — знизала плечима Тесса. — У нас тут навіть холодильник з характером.

— «Я не чіпав моркву. Хіба що емоційно», — озвався холодильник.

Потім зник буріто Еріка. Салат Тесси. Цілий контейнер з пирогами, підписаний «НЕ ЧІПАТИ або ЗНИКНЕШ».

— Хтось краде обіди, — заявила Лєя. — І цей хтось… отримає гостру карму. З соусом.

Слідство розпочато

Операція «Шлунок-Х» стартує.
Команда:

- Ставить фальшиве буріто в холодильник, нафаршироване перцем, гірчицею і детектором руху;

- Ховає камеру в пачці чаю (Ерік пишається цим технічним рішенням);
- Встановлює детектор кетчупу біля раковини — реагує на кожну краплю;

- Ставить пастку з пластиковим хом’ячком, що кричить «ХА! СПІЙМАВСЯ!» при спробі доторку.

Усе дарма. Кожного ранку — мінус один обід. Але жодного сліду.

Поворот: нічне відкриття

Вночі, коли офіс спав, Вирій… не спав.
Точніше, ходив уві сні, мовчки й цілеспрямовано.

Камера в пачці чаю записала це:
— Вирій іде на кухню, бере буріто, дивиться у порожнечу…
— …шепоче: «Ще соусу, мамо…»,
— …з’їдає все за тридцять секунд, витирає рот серветкою.
— І… кладе записку:

«Дякую. Ваша їжа зробила мій сон смачнішим».

Конфронтація

Наступного ранку, всі зібрались у вітальні. Вирій спить на дивані, обійнявши пляшку соєвого соусу.

Тесса показує відео.
Вирій прокидається, дивиться. Мовчить. Потім:

— Це… Я?..

— Уві сні, так, — каже Лєя. — Але ми пробачаємо. Хоча твій нічний апетит — це окрема темна особистість.

Вирій ховає обличчя в руках.

— Я… я лунатик?.. Їдящий лунатик?..

Плаче. Справжньо.
— Я… я навіть не пам’ятаю той пиріг. А він був такий гарний…

Розв’язка

Команда створює «Нічний раціон для Вирія» — спеціальний контейнер у холодильнику, підписаний:
«Їсти уві сні — дозволено. Але не чуже!»

Вирій обіцяє звернутись до сну-психолога.
Холодильник бурчить:

— «Він ходить, їсть, плаче. Я — просто камера з холодом. Це несправедливо.»

Фінальна репліка Еріка:
— Я все ще не пробачив за буріто… Але тепер я знаю: справжній злодій не той, хто краде. А той, хто їсть і не пригощає.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше