Хроніки Пі і Ца: детективні історії

7.8 — Смак зникнення

Локація: закинута частина Гастролабораторії "NullTaste"
(за даними Еріка, саме тут розробляли первинні формули Чилі Раґнарьоку, перш ніж «винахід» потрапив до чорного ринку через фанатів Ратона.)

Темрява зустріла їх глухим гудінням вентиляцій.
Тесса тримала ліхтарик, Лея — сканер. Вирій ішов попереду, а Ерік позаду періодично озираючись.

— Сканер фіксує… дивне. — Лея насупила брови. — Температурні аномалії. Тут має бути мінімум +10, а він показує -4.

— То у них не лише кухня без температури, а ще й з додатковим сюрпризом, — буркнув Вирій. — Холодна пам’ять?

Тесса зупинилась.

— Що?

— Я подумав... Якщо спеція викликає спогади, що розпалюють емоції, то можливо, їхній "контрольний інструмент" — це протилежність. Холод. Тиша. Забуття.
— Окей, — прокоментувала Лея. — То вони хочуть керувати людським досвідом як пічкою? "Підрум'янити щастя", "заморозити вину"?

Раптом десь попереду пролунав гуркіт. Усі миттєво притислись до стіни.

З темряви виповзла... рука.
А потім — людина. Але не просто людина. Лабораторний костюм, відсутній погляд, рот напіввідкритий, немовби тільки-но прокинувся після трирічного сну під соєвим соусом.

— Це… — прошепотіла Тесса. — Це Артуро. Він зник минулого місяця. Шеф одного з піцерійних закладів, який останнім тестував Чилі Раґнарьок.

Артуро щось пробурмотів:

— Гаряче… стало порожньо… потім… пішло все. Навіть ім’я… твоє… ім’я…

І враз — кинувся вперед!

Ерік упав разом з ним, закриваючи обличчя. Тесса й Лея зреагували одночасно: одна схопила аптечку, інша — шокер.

— Артуро, заспокойся! — крикнув Вирій, утримуючи його за плечі.

— Гарячі спогади — пекло! — верещав Артуро. — Але холод — це вічність!
Після ін’єкції заспокійливого Артуро затих.

Коли його вклали на імпровізоване ліжко, Вирій звернувся до команди:

— Це вже не просто справа про смак. Вони запускають експерименти над самою особистістю. Люди — це піци, а ці лабораторії просто експериментують із начинкою.

— А де шеф-кухарі? — спитала Тесса. — Ті, хто вирішив, що ми — рецепти без душі?

— Вони вже готують останню страву, — похмуро сказав Ерік. — І здається, вона на нас.

Раптом сканер Леї спалахнув червоним.

— Хтось іде. Швидко. І… він розігрітий.

— Справжній чи клон? — прошепотала Тесса.

— Схоже… це новий тип. Гібрид.

Всі приготувались.

І в ту мить… двері лабораторії відчинились самі.
 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше