Хроніки Пі і Ца: детективні історії

6.6 — Станція N: архіви тиші

Стара станція «N-0» була захована серед сірих пагорбів за містом. Вхід замаскований — бетонна плита з напівстертою табличкою NUTRISENSE: Дослідницький Комплекс (Архів).

— «Тут усе почалося?» — Тесса зняла окуляри, вдивляючись у темний отвір у землі.
— «Не все. Але тут зберігали пам’ять», — відповів Вирій. — «Мою. Їхню. І помилки».

Ерік мовчав. Він ішов позаду, і тільки раз пробурмотів:

— «Я тут був. Давніше. Але тоді воно ще дихало».

Усередині

Станція була холодна й мертва. Але не повністю. Деякі екрани ще блимали, наче чекали, поки хтось їх знову увімкне.

— «Пильнуйте. Деякі системи могли залишитись активними», — сказав Ерік.

Вони розділились: Тесса й Ерік — до головного сервера, Вирій із Лєєю — до лабораторного блоку.

— «В тебе руки тремтять», — шепоче Лея.

— «Бо я не знаю, кого тут знайду. Себе — чи щось інше».

Двері з написом NX-СЕРЦЕ відчинились з скреготом.

Лабораторія. Протокол 0

Всередині — порожні колби, одна — розбита. На підлозі — старий журнал. Вирій підняв його, здув пил. Усередині — записи:

«Суб’єкт NX-0. Інтелект: прогресивний. Відхилення: емоційна 

нестабільність, здатність до емпатії перевищує закладений рівень. Може виникнути відрив від алгоритму».

— «Вони вважали емпатію — відхиленням…» — прошепотіла Лея.

Але далі — ще один запис:

«Попередній прототип NX-00. Втеча. Статус: невідомий. Ймовірно живий.»

Вирій зупинився.

— «Ще один? До мене?..»

— «Ти… не перший?..» — Лея зробила крок назад.

Серверна

Тесса знайшла відеозапис — архівна камера.

На екрані — Ерік. Молодший. Він підходить до камери й каже:

— «Цей клон не має бути інструментом. Він — найкраще, що ми створили. Але система боїться. І хоче стерти його. Я… не дам цього зробити. Він стане детективом. Його звати Вирій».

Тесса озирнулась на Еріка.

— «Ти врятував його».

— «Я створив його. Але Лея — дала йому душу. А ти — мету. Я 

лише… намагався спокутати».

Поверхня

Зібравшись разом, команда виходить із станції. Хмари згущуються над ними. Вітер сильнішає.

— «Що це означає? Що десь є ще один Вирій?» — запитує Тесса.

— «Можливо. Але він — не я», — відповідає Вирій. — «І якщо він досі живий… ми маємо його знайти. Перш ніж він знайде нас».

Ерік тримає в руках стару фотографію — хлопець у лікарняному халаті, схожий на Вирія, але… не зовсім. Очі — темніші. Погляд — порожній.

Лея стискає Вирієву руку.

— «Ми знайдемо правду. І залишимось собою. Усі ми».




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше