Хроніки Пі і Ца: детективні історії

6.5 — Тінь, що прокинулась

Сон Вирія

Темрява.

У вікні — небо, поділене на сектори. Хтось стоїть поруч. Рука в чорній рукавичці кладе щось йому в долоню — металева ложка, з вирізаним написом: NX-0.

— «Ти не маєш пам’ятати, — каже голос, схожий на Еріків, але старший, жорсткіший. — Але пам’ять — це вада. Не інструмент».

Вирій намагається щось відповісти, але рота немає. Є лише вогонь десь позаду. І біль. Потім голос Леї — зовсім юної:

— «А якщо він все ж пригадає?..»

І тоді — вибух світла. І пробудження.

Ніч

Вирій сидів у вітальні з кухлем чаю, дивлячись у темряву. Його тінь, подовжена і тонка, хиталась на стіні. Лея вийшла з кімнати в светрі, накинутому на піжаму.

— «Знову кошмари?» — тихо.

Він кивнув.

— «Я бачив ложку. Знову. І Еріка. Але не такого, як зараз. А як… творця».
— «Тобі треба поговорити з ним», — сказала вона, сідаючи поруч. — «І з нами. Тобі не треба носити це сам».

— «Я не боюсь правди, Лєє. Я боюсь, що після неї — я вже не я».

Вона торкнулась його руки.

— «Але ми з тобою точно справжні».

Тесса з’явилась тихо, з пледом на плечах. Сіла на підлогу поруч.

— «Я не можу спати. Все ще чую, як все горіло. І як я кричала його ім’я. А тепер… Ерік тут. Але я не знаю, чи я вірю цьому».

Ерік стояв у дверях. Не наближався.

— «Я теж не знаю, Тесо. Я прокинувся в лікарні. Не пам’ятаю, як вибрався. Але пам’ятаю, що думав про тебе. І про них».

Тиша була глибша за ніч. Але в ній вже не було страху. Лише повільне наближення — як весняна вода.

Ранок

Пахло кавою й корицею. Кухня агенції була теплим простором, повним нового початку. Лея смажила грінки, Тесса гортала записи, Вирій розглядав ложку з шухляди доказів. Вона була стара, темна — і на звороті мала те саме клеймо: NX-0.
— «Це було не сном», — сказав Вирій.

Тесса подивилась на нього.

— «Ми маємо нову справу. І вона про тебе».

— «"Нульовий кодекс"», — сказала Лея. — «Назва, яка звучить, як спалах».

Ерік увійшов. У руках тримав жовту папку з плівкою.

— «Це все, що залишилось від старої лабораторії, де, ймовірно, тебе створили, Вирію. Ми не маємо доступу офіційно, але… якщо хочеш дізнатись, ким ти був — час рушати».

Вирій стис папку. Вперше — без страху. Лише з рішучістю.

— «Я хочу. Бо я — більше, ніж продукт. Я — вибір. І зараз я обираю правду».




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше