5.21 — Розмова з Аґатою

Темрява не встигла налякати — лише заінтригувати. Ледь не чиркнувши ногою по коробці з сушеними томатами, Вирій на дотик дістав ліхтарик і ввімкнув його.

Світло вдарило Аґаті в обличчя. Вона примружилась.

— Гей! Не треба так — я не тірамісу-мутант! — буркнула.

— Це ми ще з’ясуємо, — пробурмотіла Лея, але трохи послабила хватку на пульверизаторі з оцтовим спреєм.

Тесса підійшла ближче. Її серце билося десь в діапазоні «танець блендера на даху літака».

— Ти ж… тебе не було! Ми думали, що… — вона зам’ялася.

— Що я мертва? Що я зрадила? Що мене з'їла карамельна запіканка? — Аґата присіла на ящик, відкрила коробку з піцою і подала шматок Тессі. — Це довга історія. Але якщо коротко — я була в полоні. В Гастроклонів.

Всі одночасно:

— Що?

— Так, уявіть собі. Їхня лабораторія не просто не закрилася. Вона розрослась. І знаєте, що найцікавіше? SRX-42 — то не їхній головний винахід. Це — побічний продукт. Їм був потрібен... новий тип розуму. Мисляча їжа. Керована. Програмована. Вони тестували це на мене.

— Це як? — прошепотів Ерік. — Тебе... програмували?

— Пробували. Але я їх переграла. — Вона зиркнула на піцу. — Їжа там… небезпечна. Особливо, коли її клонують.

— Отже, ти підтверджуєш, що кулінарна клонація — це не просто фраза з жарту Вирія? — Лея нахилилася вперед.

— Так. Усе, що містить SRX-42, можна скопіювати, надати формі й навіть характеру. Вони створили армію з їжі. А потім — армію з клонів людей.

Тиша. Всі дивились один на одного.

— Скільки нас тут зараз справжніх? — прошепотіла Тесса.

— Це вже не важливо, — Вирій поставив ліхтар на ящик, щоб світло освітлювало всіх. — Важливо, що ми разом. І що ти знову з нами.

— Ненадовго. Вони вже знають, що я тут. І що ви теж знайшли ампули. — Аґата глянула на Лєю. — Їх треба знищити. Інакше — Гастроклони повернуться. Сильнішими.

— Чекай, — Тесса нахилилась ближче. — А чому саме ти? Чому тебе тримали?

Аґата зітхнула.

— Тому що я допомагала їм. Спочатку. Я думала, це буде кулінарна революція. Я створила SRX-42. Але коли побачила, що вони хочуть перетворити піцу на зброю... я спробувала втекти. І… мене замкнули.

— Окей, новий список: — Лея дістала блокнот. — Знайти лабораторію. Знищити SRX-42. Перевірити, хто з нас — справжній. І ще — переконатися, що більше ніяка страва не отримає право голосу.

— І ще дещо, — додала Тесса, — я хочу знати, хто перший почав цю піца-війну. І чому. Бо здається, що там є хтось вищий за всіх, навіть за Гастроклонів.

— Ти маєш на увазі… Кухаря-засновника? — прошепотіла Аґата.

— N-кухаря? — всі сказали одночасно.

І в цю мить з-за стіни почулося… шкряботіння ножа по дереву.

— Здається, вечеря знайшла нас першою, — Вирій встав, взяв лом.

— Або сніданок. — додала Лея, озброївшись сковорідкою.

— Або десерт… — Ерік несміливо витяг штопор.

Тесса глибоко вдихнула і кивнула:

— Пішли дізнаємось, хто тут головний інгредієнт.