2.9 — Допит із присмаком оливок

Пан Ратон сидів на перевернутому відрі в комірчині під сходами, яка тимчасово стала допитувальним кабінетом. На ньому був фартух у плямах від олії, капелюшок кухаря, який злегка сповз на одне вушко, і вираз гідності, з якою міг би позмагатись хіба що тост з трюфельним маслом.

— Я не крав піцу, — заявив він, схрестивши лапки. — Я — митець. Я креатор смаку. Я не опускаюсь до таких банальностей.

— Але ж ви вчора заходили на кухню Єнота? — запитала Лея, обережно тримаючи блокнот.

— Так, я заходив. З подарунком. Був день гарячого перцю, я приніс йому соус. На перемир’я. У нас були... складні стосунки після конкурсу «Шматок року».

Тесса підняла брову:

— Ви програли через оливки?

— Це була естетична концепція! — образився Ратон. — Тонке розкриття солоності в семи шарах текстур! Але судді виявились неготовими.

— І тепер ви вирішили відплатити? — припустив Вирій.

Ратон рішуче потряс вусами:

— Я не та миша, яка тікає з кухні. І не та, що повертається з помстою. Хоча...

— Хоча? — Лея наблизилась.

— Коли я був на кухні, я почув дивне дзижчання з комору. Як трансформатор. І запах... яблучного оцту з лавандою. Як у старі часи. Як у...

— Лабораторії Гастроклонів? — в унісон сказали всі троє.

Ратон повільно кивнув:

— Це був їхній фірмовий аромат. Аромат клонування. Як парфум для молекул. І я бачив її. Висока, у білому халаті, з фіолетовими окулярами. Лаборантка. Колись її звали Аґата. Вона зникла, коли лабораторію закрили. Казали, вона продовжила дослідження в підпіллі.

— І вона була на кухні Єнота? — прошепотіла Тесса.

— Я не бачив, як вона увійшла. Але бачив, як зникла в тумані — буквально. За нею залишився лише слід... з сушених томатів і карамелі.

— Новий напрям гастроклонування, — зітхнув Вирій. — Мікро-клоновані емоції.

— Питання в іншому, — додала Лея. — Чому вона тут? І до чого тут піца?

Ратон знизав плечима:

— Я б порадив вам обшукати стару пряничну фабрику за містом. Якщо десь і ховають гастроклонів — то там. Занадто багато ароматів у повітрі.

Тесса, Лея і Вирій переглянулись. Було ясно: це ще не кінець справи. Це — початок наступного шару сиру.