Продовження 1 частини

Орочімару довго ламав голову і вже був готовий кинути все, але побачив настирну муху, яка не могла залишити лабораторію який вже день підряд. Але зараз вона кружляла  коло самого кристала "Кармату".
Муха сіла на кристал Кармату, і сталося диво кристал засвітився випустив біле сяйво! А коли сяйво закінчилося Орочімару побачив що муха зникла, але побачивши що з'являється його тінь і сяйво заді нього самого він повернувся і побачив ту саму муху і тоді Орочімару зрозумів сказавши "це не просто руда, це телепорт батарейки або ще краще сам телепорт " зрозумівши він почав створювати машину телепорту але той кристал на якому сиділа муха згас і тріснув.Орочімару побачив і зрозумів що кристали одноразові і сказав "вже все? Нічого я буду старатися щоб створити те що я забумав перед хлопці за новою рудою!".
Минуло 3 місяці і, о, боже машина майже готова. Орочімару за ці дні і місяці зрозумів і ще недоліки цьої руди, щоб знею працувати треба прямі руки і сталеві нерви бо одна подряпина і все можеш викидати і робити новий, але наш білий змій  був готовий до всього і зробив великий ривок зробивши машину, але всього на 50% і була готова лише одна батарейка Кармату яка вже була поставлена, але із-за того що від руди було багато проблем від користі і великі кучі мусору було прийнято рішеня закрити весь проект, а те що вже було готовим забрати в музей для того, шоб поставити на вітрину відкритів, а Орочімару дали премію і відправили додому щоб він виспався.