Перехрестя Волі

Я дійшов до місця, де дороги розходилися в три боки.

Тут не було знаків, не було вказівників, але я знав: кожна дорога вела до долі.

Учитель сказав:
"Ти побачиш три шляхи. Один веде до влади, інший до спокою, третій до знання. Ти можеш вибрати лише один. Але пам'ятай: вибір - це те, що визначає тебе".

Я озирнувся.

Перехрестя було порожнім. Тільки вітер кружляв над дорогами.

Я підійшов до першого шляху.

Дорога Влада

Вона була вимощена каменем, гладким і твердим, наче її зробили ті, хто вже пройшов нею.

Я побачив далеко трон, увінчаний золотом.

Я уявив, як сиджу на ньому, як люди схиляються, як я говорю — і світ змінюється.

Але я згадав, що влада – це не свобода. Влада це ланцюги, зіткані з чужих бажань.

Я зробив крок назад.

Дорога Спокою

Вона була м'якою, посипаною травою.

Я побачив вдалині будинок, де горіло тепле світло, де тихо дзюрчала вода.

Я уявив, як сиджу біля вогнища, як більше не треба шукати, не треба боротися, не треба вирішувати.

Але я згадав, що спокій це не життя. Спокій – це зупинка.

Я зробив крок назад.

Дорога Знання

Вона була вузькою, звивистою, що йшла в туман.

Я не бачив кінця.

Я уявив, як крокую нею, відкриваючи таємниці, ставлячи запитання, знаходячи відповіді і знову втрачаючи їх.

Але я згадав, що знання – це самотність.

Я зробив крок назад.

Я стояв у центрі перехрестя.

"Ти можеш вибрати лише один шлях."

Я заплющив очі.

А якщо я не хочу вибирати?

Що, якщо вибір – це пастка?

Що, якщо влада, спокій і знання — це те саме, просто під різними іменами?

Я розплющив очі.

Я посміхнувся.

І пішов туди, де не було дороги.

Тому що справжня воля — це не вибір із трьох. Це вибір всього.