Розділ 20

Подвійний сюрприз із Конохи

Сонячний берег острова Сіннабар зустрів дівчат теплим піском та легким запахом сірки від далекого вулкана. Дівчата щойно зійшли з катера на дерев'яний причал, як повітря над ними знову викривилося. Простір прорізав сяючий рожево-золотий портал, і з гучним криком прямо на Сакуру вивалилася білява дівчина!

— Ой-ой-ой! Та за що мені це?! — вигукнула незнайомка, валячи Сакуру прямо на м'який пісок.

— Іно?! — спантеличено та шоковано вигукнула Сакура, вибираючись із-під подруги й витираючи пісок із обличчя. — Ти що тут робиш?!

— Сакура?! — блондинка кліпала очима, поправляючи свій довгий світлий хвіст та фіолетовий костюм куноїчі. — Де це ми?! Я шукала тебе в Селищі, а потім з'явилася якась дивна діра в повітрі... і ось я тут! І чому ти лежиш на піску з цими дивними дівчатами?!

Катя та Оля не втрималися й дружно зареготали.

— Здається, портали мають особливу слабкість до дівчат із Конохи! — засміялася Оля, простягаючи руку білявій куноїчі. — Привіт! Я — Оля, це Катя, ми з Києва. А це Майя. Ласкаво просимо до нашої компанії попаданок!

— Я — Іно Яманака, найвродливіша куноїчі Конохи! — гордо заявила блондинка, підводячись і струшуючи пісок із високих чоботарів. Вона з цікавістю оглянула дівчат, а потім її погляд упав на Бульбазавра та Іві. — Ого... Які милі істоти! Це що, ваші призвані звірі?

— Це покемони! — захоплено вигукнула Майя, показуючи свій Покедекс. — Ми у світі покемонів, і зараз ми йдемо за п'ятим значком на вулканічний стадіон!

— Вражаюче... — Іно посміхнулася, поправивши чубчик, і граціозно обняла Сакуру, а потім за плечі підхопила Катю та Олю. — Ну що ж, якщо моя лоботряска-подруга тут, то й я не залишу вас без моєї краси та сили! Рушаємо підкорювати цей вулкан!

Тепер їхня команда стала ще більшою, гучнішою та яскравішою, а попереду на них чекав палаючий стадіон Блейна.