Розділ 13

Нова подруга у команді

Дорога до мегаполіса Сафрон пролягала через затишну сонячну алею, висаджену високими сакурами. Катя та Оля йшли повільним кроком, розглядаючи третій сяючий значок у колекції, коли з-за квітучого куща прямо їм навперейми вибігла дівчина.

На ній був яскравий жовтий комбінезон, великі сонячні окуляри на голові, а за спиною — величезний туристичний рюкзак, який ледь не переважував її саму. Поруч із нею кумедно підстрибував пухнастий Іві.

— Привіт! Зачекайте! — вигукнула дівчина, важко дихаючи та посміхаючись до вух. — Я спостерігала за вашим боєм у Верміліоні! Це було просто НЕСПОВІДНО! Мене звати Майя!

— Привіт, Майя. Дякуємо, — посміхнулася Катя. — Я Катя, а це Оля. Ми з Києва.

— Я чула про вас від сестри Джой! — захоплено мовила Майя, її очі засяяли. — Слухайте... а можна мені з вами? Я вже давно мрію про подорож справжньою командою, але сама постійно блукаю в трьох соснах. Я чудово готую, знаю найкоротші стежки й можу допомагати доглядати за покемонами! Будь ласка-будь ласка!

Катя та Оля переозирнулися. Потім Оля подивилася на свого Бульбазавра, який приязно понюхав Іві й радісно вигукнув: «Бульба!».

— Ну що ж, — посміхнулася Оля, — у нашій київській компанії завжди знайдеться місце для хороших людей. Ми згодні!

— Ура-а-а! Ви найкращі! — закричала Майя від щастя.

Вона не стримала емоцій, розставила руки й міцно, від щирого серця обняла Катю та Олю одночасно, трохи не збивши їх із ніг. Іві радісно закружляв навколо їхніх ніг, вітаючи нових друзів.

Тепер їхня команда стала ще більшою та дружнішою, а попереду на дівчат чекали таємниці великого міста Сафрон.