Розділ 12

 Грім у Верміліоні

Солоний морський бриз та гучні гудки кораблів сповістили про прибуття дівчат до портового міста Верміліон. Після пахучих садів Селадона це місто вражало своєю енергією: на причалах розвантажували величезні баржі, а над затокою літали зграйки Винглів.

— Оце так масштаби! Мабуть, місцевий стадіон тут теж потужний, — мовила Оля, розглядаючи силует великої металевої будівлі з блискавками на фасаді.

— Покедекс каже, що тутешній лідер — Лейтенант Сурдж, експерт з електричних покемонів, — зауважила Катя. — Нам треба бути дуже обережними.

Коли дівчата зайшли на арену стадіону, перед ними постав високий, кремезний чоловік у військовому камуфляжі. Поруч із ним суворо порикував високий електричний Райчу, з хвоста якого час від часу злітали яскраві іскри.

— Агов, новенькі! — гучно засміявся Лейтенант Сурдж. — Чув, що ви пробралися аж із самого Києва! Але на моїй арені дитячі іграшки не пройдуть. Райчу, покажи їм справжню напругу!

— Бульбазавре, твій вихід! — рішуче закричала Оля. — Трав'яний тип добре тримає електрику, ми впораємося!

— Райчу, Удар блискавки! — віддав наказ Сурдж.

Величезний розряд електрики освітив усьому арену й спрямувався прямо в Бульбазавра. Але зелений малюк міцно впирався лапами в землю, успішно поглинаючи високу напругу.

— А тепер наш хід! Бульбазавре, Стебловий промінь! — скомандувала Оля.

Бульбазавр миттєво накопичив сонячне світло та випустив потужний промінь прямо в Райчу. Електричний покемон не втримався на ногах і впав на металеву підлогу.

— Райчу не може продовжувати бій! Перемогла Оля! — вигукнув суддя.

Лейтенант Сурдж здивовано почухав потилицю, а потім щиро засміявся й підійшов до дівчат:

— Ха! А ви дійсно міцні горішки! Відмінна тактика та витримка. Тримайте ваш Значок Грому!

Оля радо прийняла третій сяючий значок. Попереду на киянок чекав шлях до головного мегаполіса регіону — міста Сафрон.