Розділ 10

Несподівана зустріч у Селадоні

Вийшовши з темних печер Місячної гори, дівчата опинилися в барвистому та гамірному місті Селадон. Вулиці тут були прикрашені яскравішими квітами, а навколо панувала атмосфера свята та романтики.

— Нарешті свіже повітря! — вигукнула Оля, потягуючись під теплим сонцем. — Після тієї печери здається, ніби ми знову на Подолі в сонячний день.

Катя та Оля вирішили відпочити біля великого фонтана в центрі міста. Аж раптом із сусіднього парку вибігла яскрава дівчина у рожевій сукні з довгими хвостиками та великим серцем на капелюшку. Поруч із нею граціозно крокував рожевий Покемон-поцілунок — Смучум.

— Ой, які милі дівчата! — вигукнула незнайомка, миттєво опинившись прямо перед киянками. — Я — Еліс! Я просто ОБОЖНЮЮ роздавати любов, обійми та ніжні поцілунки усім красивим мандрівникам!

Не встигла Катя й слова мовити, як Еліс із сяючими очима нахилилася до неї, склавши губи для палкого поцілунку в щоку:

— Цьомчик на удачу у вашій подорожі!

— Е-е-ей, стоп-стоп-стоп! — вигукнула Катя, почервонівши від несподіванки, й кумедно виставила перед собою Покедекс як щит.

Еліс не засмутилася й одразу повернулася до Олі:

— Тоді ти! Ти така мила!

— А-а-а, назад! — закричала Оля й прожогом сховалася за спину свого Бульбазавра.

Бульбазавр, захищаючи свою тренерку, швидко випустив з-під цибулини дві м'які зелені лози, обережно підхопив романтичну Еліс за талію та поставив її на безпечну відстань.

— Бульба-завр! — суворо мовив покемон, хитаючи головою.

— Ой, які ви сором'язливі! — засміялася Еліс, поправляючи капелюшок. — Ну добре, добре! Але якщо вам знадобиться Значок Райдуги, знайте — лідерка нашого стадіону Еріка теж дуже любить ніжність!

Катя та Оля перевели подих, переозирнулися й дружно зареготали. Світ покемонів продовжував дивувати їх на кожному кроці.