Місто П'ютер та камінний стадіон
Вийшовши з Вірідіанського лісу, Катя та Оля нарешті побачили перед собою сірі кам'яні вежі та суворі контури міста П'ютер. Це місто дихало спокоєм та величчю: навколо піднімалися скелясті пагорби, а будинки були викладені з масивного сірого граніту.
— Оце так контраст після зелених лугів Канто, — мовила Катя, піднімаючи Покедекс. — Здається, ми на місці.
— Бульбазавре, ти готовий? Наш перший офіційний бій! — Оля з натхненням погладила свого зеленого партнера, який бадьоро вигукнув: «Бульба!».
Стадіон міста П'ютер виглядав як величезна кам'яна арена. На протилежному боці майданчика на високому валуні чекав лідер стадіону — Брок. Його вираз обличчя був суворим та зосередженим.
— Вітаю у П'ютері, дівчата, — пролунав глибокий голос Брока. — Я почув про двох сміливих тренерок із далекого Києва. Але кам'яний тип не вибачає помилок. Ви маєте довести свою міць, щоб отримати Значок Скелі!
— Ми готові! — рішуче відповіла Оля й вийшла на арену. — Бульбазавре, твій вихід!
Брок посміхнувся й випустив свого першого покемона — велетенського кам'яного змія Онікса. Підлога арени здригнулася під вагою кам'яних брил, а Онікс загрозливо заричав.
— Онікс, використай Скельний кидок! — віддав наказ Брок.
На Бульбазавра посипався град з важких уламків.
— Бульбазавре, ухиляйся й використай Батіг з лози! — закричала Оля.
Бульбазавр спритно вискочив із-під обвалу й випустив міцні зелені батоги, які обкрутили шию Онікса. Оскільки трав'яний тип має величезну перевагу проти кам'яного та водяного, удар виявився надзвичайно ефективним!
— Фінальний хід! Стебловий промінь! — підхопила Оля.
Цибулина Бульбазавра спалахнула яскравим сонячним світлом, і потужний енергетичний промінь ударив прямо в центр Онікса. Велетенський кам'яний змій хитнувся й важко впав на арену.
— Онікс не може продовжувати бій! Перемогла Оля з Києва! — оголосив суддя.
Брок підійшов до дівчат, його суворість змінилася щирою повагою. Він простягнув Олі невеличкий сяючий сірий значок.
— Це Значок Скелі. Ви з Бульбазавром показали чудову командну роботу та справжній зв'язок. Тримайте!
— Є-є-є! Наш перший значок! — вигукнула Оля, обіймаючи Катю та Бульбазавра.
По попереду на киянок чекав шлях до Місячної гори, де, за чутками, ховалися найдавніші таємниці світу покемонів.
#5243 в Любовні романи
#1241 в Любовне фентезі
#2351 в Сучасний любовний роман
Відредаговано: 13.09.2026