Розділ 2

Вірідіанські несподіванки

Кабріолет офіцера Дженні зупинився прямо перед великою будівлею з червоним дахом та величезною літерою «P» над входом. Катя та Оля, усе ще тримаючи в руках свої дивні термокухлі, боязко вийшли з машини, оглядаючись набік.

Навколо вирувало життя: вулицями прогулювалися люди у яскравому одязі, а поруч із ними поважно крокували різноманітні створіння. Маленький рожевий Псайдак кумедно тримався за голову біля лавочки, а над дахами будинків пролітала зграйка Пітджі.

— Ну що, дівчата, ласкаво просимо до Центру Покемонів, — приязно мовила Дженні, знімаючи рукавички. — Перш ніж ми почнемо шукати інформацію про ваше рідне місто... як ви казали воно називається? Київ? Нам треба перевірити ваш стан. Ви виглядаєте так, ніби зустріли дикого Генгара серед ночі.

— Київ — це столиця України, взагалі-то... — тихо мовила Оля, але Дженні лише здивовано звела брову, явно ніколи не чувши таких назв.

Вони зайшли всередину. Приміщення було просторим, світлим та ідеально чистим. За високою стійкою ресепшена їх зустріла усміхнена дівчина у рожевій сукні та з кумедними рожевими хвостиками.

— Доброго дня, офіцере Дженні! О, у вас гості? — Сестра Джой привітно нахилила голову, а поруч із нею задоволено вигукнула рожева Чансі: «Чан-сі-сі!».

— Джой, це Катя та Оля. Вони стверджують, що потрапили сюди з якогось далекого регіону без жодного покебола чи документа, — пояснила Дженні.

Сестра Джой сплеснула в долоні й миттєво винесла з-під стійки дві невеликі червоно-білі пластикові коробки, схожі на сучасні смартфони.

— Тоді вам терміново потрібні Покедекси! Без них у світі Канто дівчатам із Києва буде дуже складно. Тримайте, це нові моделі.

Катя обережно взяла пристрій. Екран спалахнув, і електронний голос промовив: «Вітаємо в системі тренерів! Авторизація... Регіон походження: Невідомо. Ласкаво просимо!».

— Гаразд, з пристроями розібралися, — Оля впевненіше стиснула гаджет. — Але де нам взяти першого покемона? Чи ми маємо ловити їх голими руками?

Дженні та Джой переозирнулися й дружно засміялися.

— Для цього вам потрібно потрапити до лабораторії професора Оука в Паллет-Таун, — відповіла Дженні. — Але дорога туди лежить через Вірідіанський ліс. А там зараз дуже неспокійно... Кажуть, команда «Ракета» знову щось замислила.