Глава 5 В замку Короля Гарлауса

 - Одної темної ночі, в столиці Свадійського Королівства міста Правен. В головну цитадель, де жив сам Король Гарлаус пробрався невідомий чоловік.

Він був закутаний в чорне а лице його було закрите.

 - Фуух, ризиковане діло, може не треба було погоджуватись? А, досить, мені за нього стільки золота заплатили, що я все життя зможу жити на родокському узбережжі і пити вино. В своїй голові проговорював вбивця.

Він по зворотній стіні пробрався на стіни не попавшись на очі охороні.

Він заліз в середину і проходив по замку притискаючись до стіни, і ховаючись і тіні.

Коли він був на перехресті коридорів, він побачив охоронця, він почекав але той все ніяк не йшов. Тоді він витягнув короткий ніж, перехопив його лезом в низ, і попав стражнику між датами чітко в шию, не встиг він вскрикнути, як вбивця блискавично закрив йому рот, він відтягнув його в темний куток і залишив там.

 - Так, де кімната цього старого пердуна.

Він ще кілька хвилин тихенько, ніби кіт, бігав в по коридорам в пошуках ложа короля по дорозі гасячи ліхтарі.

Він прибив ще кілька охоронців, і постійно звірявся з маленькою картою.

Та він нарешті знайшов кімнату.

Дочекавшись поки стражники відійдуть змінюватись, і заглянув в замкому щелину.

Король сидів біля дальньої стіни перед каміном і читав книгу.

В якийсь момент він поклав книгу і встав біля вікна дивлячись на гавань.

Він скористався цим моментом і максимально швидко і тихо відкрив двері як це було можливо.

Але не дивлячись на вік, він почув його і в останній момент ухилився від удару і кинувся до меча який весів на стіні.

І закричав. 

 - Охорона!!

 - Чорт!

Він на секунду задумався і так як охорону вже було чути, кинувся на свою ціль.

Він поранив його в руку,через що той кинув меч, але він міцно вціпився в нього для затримки часу. Він вдарив короля головою, через що той його відпустив, але охорона вже влетіла в кімнату і один з них проткнув йому ногу алебардою і той впав.

Охоронець взяв його за одяг і кричить.

 - Кому ти служиш? Хто дав заказ?

Але той підняв ніж з землі вдарив по горлу і той його відпустив.

Та другий охоронець проткнув його наскрізь.

 - Це асасин! Йому хтось заплатив! Сказав король тяжко дикаючи.

 - Оглянь сумку.

Сказав третій охоронець тягнучи пораненого в лазарет.

Той порився в сумці і знайшов папір, з підписом і печаткою Короля Гравета.

 - Сір, вас заказав Родокський Король, ціна двадцять тисяч! 

 - Біжи до писаря, хай скличе раду.

 - Але сір?

 - Біжи!

Була закликана головна рада. Там Гарлаус все розповів, і наказав надіслати Королю Гравету ноту про початок війни, і голову цього вбивці!

- Завтра же почати мобілізацію.

В останній момент король сильно вдарив по столу.