Глава 4 Висока Ціна

 - Ми за Алаєном піднялись на пагорб, і побачили як в хлопців зав'язався бій. На них напали лісові розбійники, їх було чоловік двадцять, вони були одягнені в козаки, з маленькими тесаками, короткими мечами і луками.

 - Чорт, нас не було годину, де вони вже битву знайшли? 

 - Та фіг його знає.

Ми з Алаєном кинули коней і побігли з мечами в руках.

Навіть наші поранені лежали і то з мечами в руках.

Тільки ми спустились з пагорба як на мене нас кинулось одразу п'ять бандитів.

Удар першого я успішно відбив і відповів точним ударом меча прямісінько в око.

Меч другого пролетів в сантиметрах біля мого носа, але я ухилився і впав на землю, я вже думав що кінець, але Алаєн проткнув його з лівої сторони, після чого той впав на траву в конвульсіях. Я піднявся і з одного розмаху дав по лиці третьому, четвертому я проткнув ногу і розбив голову об камінь, п'ятому Алаєн проткнув серце, одному Бахештур відрізав руку і наніс удар по шиї, Джеремус хірургічно проткнув щелепу іншому, і я вже думав що все, але з іншого пагорба в мою ногу прилетіла стріла, я побачив п'ятірку лучників які стріляли по нам, в очах почало темніти, руки тремтіли, меч впав на землю як і я.

 - Прокинувся я від тряски. 

Я відкрив очі, покрутив головою, і побачив що я в тому самому возі який ми з Алаєном везли з Дирима, я поглянув на поранену ногу, і побачив що вона замотана якимись тряпками, біля мене лежали, Рольф, Джек і Бундук який теж був поранений, біля возу скакали наші, а Бахештур ще й тягнув наших коней за собою, після чого я відключився. Добре що ми не скупились і взяли великий віз.

 - Знову прокинувся я вже в госпіталі Рейвадіна, ми всі лежали на ліжках, а біля нас сиділи хлопці.

  - А? Шо? Де?

  - Тихо, тихо. Заспокоював мене Джеремус.

 - Що, зі мною сталося?

 - Та тобі стріла в ногу прилетіла, ти шо не пам'ятаєш? Спитав мене Бахештур.

  - Ти так кричав і матюкався, я вжитті стільки слів не чув.

 - А, так, так, я згадав.

 - Ти спокійно, твоя рана не важка, та і хлопці вже скоро встануть на ноги.

З цими словами хлопці вручили мені мішечок з грошима за завдання, і вийшли, а я заснув.

 - Через кілька днів, ми всі очухались, і себе не погано почували.

Ми зібрались в таверні. Щоб вирішити що робити далі.

Та нас чекали дуже дивні новини.