У Жоріка з тої пори,
коли він був зовсім малим,
неввічливим і трішки диким,
за перші місяці життя
змінилось світосприйняття
і є досягнення великі.
Став спритним і підріс помітно.
Звик бути чемним і привітним.
Хоч,
характер не ласкавий
статечний Жорік досі має
і від небажаностей різних
свій власний простір захищає.
Але.
З усіх своїх котячих сил,
увагу хоче приділити
людській родині,
у якій йому подобається жити.
Когось,
зненацька з-за кутка,
за ногу може ухопити.
До когось
свій бочок руденький у ліжку
любить притулити.
Лишаючись насамоті,
Жорік може ґвалт вчинити,
бо наодинці із собою
у домі дуже сумно жити...
Може трішки знахабніти,
(як починає голодніти)
та, коли варто зупинитись,
вже дуже добре розуміє.
А ще,
з усім, що є навколо,
познайомитись воліє.
Все, що є в його дворі,
вже встиг розвідати й пізнати.
І з цікавістю почав
до сусідів заглядати.
Бо, досліджувати світ
не набридає кошеняті.
І допитливий наш Жорік
до пригод свій інтерес
не збирається втрачати. 😺