Липневий день,
від сонця тАлий,
прощаючись,
на згадку лИшив
про спеку пісню,
що співали цвіркуни
в вечірній тиші.
Ставали сутінки густіші.
Спів із трави лунав гучніше.
Старий годинник
на стіні тихо цокав у кімнаті
і стрілки рухались повільно
між позначками циферблату.
На підвіконні влаштувавшись,
Жорік тихо муркотів,
з маятника очей не зводив,
слухав співи цвіркунів.
Чекав.
Годинникова стрілка
до дев'ятки доторкнулась...
над старовинним циферблатом
зозулька-пташка ворухнулась,
"ку-ку!",
кування механічне у кімнаті залунало.
А уважне кошеня,
за пташкою спостерігало.
Чи, може
зосереджено годинки рахувало?..😺