Хроніка про Жоріка

Епізод... із кішкою

У дворі, 

насамоті, 

руденький Жорік розважався.

Бігав, бавився, стрибав, 

у густій траві ховався.

Та раптом, 

здалеку, 

малий дорослу кішечку помітив.

Вагався, що ж йому робити: 

лякатися або радіти...

... знайомитися чи тікати...

Та зухвалість почала 

його страхи перемагати.

 

Для вагомості 

щосили 

руденький хвостик розпушив.

Гонористо вигнув спинку. 

Фиркнув. Сумнів залишИв.

Замурчав, очка примружив.

І назустріч незнайомці 

стрімко і рішуче рушив.

 

Щоб тій кішці показати, 

який він є не боязкий,

дибки став, піднявши хвостик... 

(необачливий прудкий😉) .

ЗанослИво оченята 

в очі кішці подивились...

... і раптово 

Гра в Нечемність 

тієї ж миті припинилась. 

Стрімко кішка налетіла на зухвальця. 

Повалила.

І влучним ляпасом 

з нахаби пихУ і гонор вміло збила.

 

Дорослій кішці довелося 

малого Жоріка навчати,

що старших треба поважати.

І, що не буде зайвим 

вміти 

безпечну відстань визначати. 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше