Вистрибне зненацька,
кошеня жвавЕньке.
Вибрикне грайливо,
мов лоша маленьке.
Махне норовливо
хвостиком пухнастим.
Вигне пружно спинку
руденьку й смугасту.
Уявляючи себе
мустангом гоноровим,
хвалькувато пройде,
повірити готовий,
що дзвінко
по підлозі копитце цокотить...
І від задоволення аж замуркотить.
Оченята жовті
прижмурить мрійливо.
Лапки пазуристі
ступають неквапливо...
Не зважає кошеня
на ходу м'якеньку...,
бо упевнений, що зараз -
він лоша маленьке. 🐎