У пухнастої красуні
кішечкі рудої
народилось кошеня
барвистою весною.
Ще сліпе було.
Але, жваве і пруткеньке.
Тицявся затято
в мамин бік м'якенький.
Молочка багато їв,
ріс і розвивався.
Коли ж розплющилися очка,
Жоріком назвався.
Мале кумедне кошеня
з норовом тигриним
(ще зустрічається в котів
той запал первинний).
У м'якеньких ніжних лапках
пазури ховає.
Заспокійливо муркоче,
та послуху не знає.
Жовтими щилинками
мружить він хитрющі очі...
... Тож,
як Жорік наш ростиме,🐱
розповім усім охочім